Апеляційне оскарження постанови ст.121.ч.1:
Апелянт
Позивач ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
Справа № ______________
Суддя Гаврилов В.А.
Заява про апеляційне оскарження подана 29.06.09р.
А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
в порядку адміністративного судочинства
22 червня 2009 року Куйбишевським районним судом було винесено постанову по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу. Вказаною постановою суду в задоволенні позову було відмовлено.
Підставою для винесення інспектором ЫЫЫЫЫЫ постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 відносно мене стало те, що я - ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак АААААА, на вул.Куйбишева у м.Донецьк, проїхав на жовте світло світлофору на пішохідному переході, чим, на думку інспектора ДАІ, порушив п.8.7.3 ґ ) Правил дорожнього руху (надалі – ПДР), яким визначено, що жовтий сигнал забороняє рух.
Вважаю, що судом було неповно з’ясовано обставини справи, постанову Куйбішевського районного суду м.Донецька від 29.06.09 винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
1. Судом порушено принцип законності.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС) закріплено, що «суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Пункт п.8.7.3 ґ ) ПДР, який інспектор ДПС визнав порушеним в оскаржуваній постанові та в якому викладено значення сигналів світлофора, передбачає, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Тобто цей пункт правил має загальне значення (наприклад, як п.1.10 ПДР, який визначає термінологію), перелічує види сигналів світлофору, та не містить норм, які б зобов’язували учасників дорожнього руху утриматися від вчинення будь-яких дій чи, навпаки, зобов’язували виконати певні дії або надавали б будь-які переваги учасникам дорожнього руху.
В той же час як пункти 8.10 та 8.11 ПДР зобов’язують водіїв зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62. «Місце зупинки» перед світлофором, пішохідним переходом та надають право водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР, рухатися далі, не вдаючись до екстреного гальмування за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху для всіх випадків, які можуть статися з учасниками дорожнього руху, чітко визначені норми, які зобов’язують учасників виконувати певні дії або містять заборону щодо їх виконання. Так пунктом 12.9 г) ПДР водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Суд прийняв рішення про порушення мною норми закону, якої не існує.
В мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду суддею було встановлено, що я вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУаП. Але ж, вчинення правопорушень, передбачених п ч.1 ст.122 КУаП , карається накладенням штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 255грн. до 340грн. В той час, як в постанові адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 зазначена сума штрафу 425грн.
2. Судом порушено принцип диспозитивності здійснення правосуддя.
Один із основних принципів судового процесу, за яким сторони мають можливість розпоряджатися процесуальними засобами захисту своїх прав і інтересів, бути вільними у наданні доказів, рівноправними у їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом є принцип диспозитивності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В постанові суду від 22.06.09 на підтвердження факту адміністративного правопорушення суд врахував такі докази:
1. пояснення позивача, відповідача;
2. пояснення свідка;
3. копію протоколу.
Вважаю, що судом були використані недопустимі докази. В якості свідка суд вбачив за можливе залучити УУУУУУУ, який є співпрацівником ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька та 22.12.08р. ніс чергування разом із відповідачем. Обставини справи стали йому відомі під час виконання службових обов’язків. У відповідності до ст.65 КАСУ не можуть бути допитані як свідки представники в судовому процесі про обставини справи, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника. Знаходячись 22.12.08 на вулиці Куйбишева, УУУУУУ виконував функції представника Державної патрульної служби, тому його об’єктивність та неупередженість свідчень, даних проти мене в судовому засіданні, викликають сумніви.
Також у відповідності до ст.256 КУпАП відомості про свідків повинні бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. В протоколі від 22.12.08 № АН 027107 жодних даних про свідка УУУУУУУ не міститься.
Слід наголосити, що деякими нормативними актами, що регулюють діяльність ДПС в Україні, містять пряму заборону участі працівника ДПС в процесуальних діях в якості свідка. Так, наприклад, Постановою КМ України від 17.12.08 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» зазначено, що «огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо упередженості яких є сумніви». В даному випадку працівник ДПС може виступати тільки як співвідповідач.
Копія протоколу про адміністративне правопорушення також не може бути використана судом в якості доказу моєї провини, оскільки саме цей протокол є предметом скарги. В якості доказів можуть бути використані дані, свідчення, речі та інші фактичні дані, які встановлюють наявність або відсутність обставин справи.
Враховуючи положення п.п.8.10, 8.11, 12.9 г), я намагався довести суду, що для того, щоб виконати вимоги пункту 8.10 ПДР та зупинитися після ввімкнення жовтого сигналу світлофору, я мав би бути змушений здійснити екстрене гальмування, в той час як мокре покриття дороги могло спричинити занос автомобіля та створення для мене аварійної ситуації. Мої пояснення не були прийняті судом з причини ненадання доказів необхідності такого гальмування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять будь-яких правил застосування екстреного гальмування. Водії зобов’язані самостійно визначати необхідність екстреного гальмування в кожному окремому випадку, виходячи з обставин дорожньої ситуації. Зокрема треба враховувати якість дорожнього покриття, освітлення, погодні умови, близькість споруд, інженерних комунікацій та інш., а також наявність поруч інших учасників дорожнього руху.
Такі обставини, які змусили мене не вдаватися до екстреного гальмування, були мною наведені суду, але судом не враховані, посилаючись на те, що вони не передбачені п.8.11 ПДР. Але ж, навпаки, п.8.11 надає право водієві проїхати на жовтий сигнал світлофору та не вдаватися до екстреного гальмування, незалежно від причин уникнення такого гальмування.
Слід відмітити, що п.12.9 ПДР забороняє водіям перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.04-12.7 ПДР, та на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 ПДР. Також п. 12.1 ПДР зобов’язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. По вул.Куйбишева я їхав з допустимою швидкістю 50км/год, враховуючи погодні умови грудня (мокрий сніг, низька температура повітря, крига на дорозі). На пішохідному світлофорі горіло зелене світло для автомобілів та поблизу переходу пішоходи, чи інші машини були відсутні. На цьому пішохідному світлофорі зелене світло перемикається одразу на жовте, без миготіння. Тобто мною були враховані всі обставини для безпечного руху автомобіля, як того вимагають приписи Правил дорожнього руху. В той час як екстрене гальмування могло б призвести до заносу автомобіля, яким я керував, та зіткнення із бетонною опорою, на якій кріпився світлофор.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Фактично при розгляді справи, в порушення п.2 ст.71 КАСУ, судом на мене було покладено обов’язок доказування своєї невинуватості, що грубо порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений в статті 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
3. Судом порушено принцип рівності сторін.
Виносячи оскаржувану постанову суд не оцінив належним чином докази, керувався власною суб’єктивною думкою, яка ґрунтувалася лише на усних свідченнях працівників ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька. Фактично при розгляді справи, в якості доказів, судом було протиставлено свідчення двох працівників ДПС проти моїх свідчень. Причому, за основу винесення рішення суддею була прийнята кількісний показник свідчень з боку кожної сторони. Два свідчення працівників проти мого одного. В той час, як жодне із свідчень не підкріплено жодними матеріальними доказами.
З цього можна зробити висновок, що суд не об’єктивно підійшов до оцінки доказів та надав перевагу одним, нехтуючи іншими.
На твердження ЫЫЫЫЫЫЫЫ, що правопорушення було зафіксовано відеозаписом, я заявив клопотання суду в усному порядку про надання відеозапису для огляду в судове засідання. Це надало б змогу суду бути більш об’єктивним при вирішенні спору. Але в наступне засідання відповідач не надав належних доказів, тому суд надав перевагу міліцейським погонам при оцінці свідчень.
4. Судом порушено порядок видачі судового рішення (постанови).
Як встановлене ст.ст.160,167 КАСУ суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.
У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.
Суддею Гавриловим В.А. в судовому засіданні 22 червня 2009 року не було проголошено рішення суду по адміністративній справі за адміністративним позовом до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫ Не було надано і копії рішення наступного дня. Протягом 10 днів я неодноразово звертався до суду з проханням надати мені копію постанови для реалізації свого права на оскарження незаконного рішення.
Ч.3 ст.160 КАСУ надає право суду у виняткових випадках залежно від складності справи скласти постанову у повному обсязі протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи. Навіть, якщо припустити, що розгляд мого адміністративного позову був дуже складною справою, суддею був порушений 5-денний строк підписання постанови. Копію постанови я отримав лише ______________ після того, як змушений був вже звернутися із письмовою заявою до суду (копію додаю).
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2,3,7-11,69-72,86,87,94,98,185-187,195,196,198 КАС України, ст. ст.254,256,288,289,293, КУпАП,
П Р О Ш У С У Д:
1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
2. Розглянути апеляційну скаргу у моєї присутності, повідомивши про дату і час розгляду.
3. Скасувати постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
4. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу задовольнити.
5. Покласти судові витрати на позивача.
Додатки:
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
18.06.2009р. Позивач
Позивач ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
Справа № ______________
Суддя Гаврилов В.А.
Заява про апеляційне оскарження подана 29.06.09р.
А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
в порядку адміністративного судочинства
22 червня 2009 року Куйбишевським районним судом було винесено постанову по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу. Вказаною постановою суду в задоволенні позову було відмовлено.
Підставою для винесення інспектором ЫЫЫЫЫЫ постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 відносно мене стало те, що я - ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак АААААА, на вул.Куйбишева у м.Донецьк, проїхав на жовте світло світлофору на пішохідному переході, чим, на думку інспектора ДАІ, порушив п.8.7.3 ґ ) Правил дорожнього руху (надалі – ПДР), яким визначено, що жовтий сигнал забороняє рух.
Вважаю, що судом було неповно з’ясовано обставини справи, постанову Куйбішевського районного суду м.Донецька від 29.06.09 винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
1. Судом порушено принцип законності.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС) закріплено, що «суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Пункт п.8.7.3 ґ ) ПДР, який інспектор ДПС визнав порушеним в оскаржуваній постанові та в якому викладено значення сигналів світлофора, передбачає, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Тобто цей пункт правил має загальне значення (наприклад, як п.1.10 ПДР, який визначає термінологію), перелічує види сигналів світлофору, та не містить норм, які б зобов’язували учасників дорожнього руху утриматися від вчинення будь-яких дій чи, навпаки, зобов’язували виконати певні дії або надавали б будь-які переваги учасникам дорожнього руху.
В той же час як пункти 8.10 та 8.11 ПДР зобов’язують водіїв зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62. «Місце зупинки» перед світлофором, пішохідним переходом та надають право водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР, рухатися далі, не вдаючись до екстреного гальмування за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху для всіх випадків, які можуть статися з учасниками дорожнього руху, чітко визначені норми, які зобов’язують учасників виконувати певні дії або містять заборону щодо їх виконання. Так пунктом 12.9 г) ПДР водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Суд прийняв рішення про порушення мною норми закону, якої не існує.
В мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду суддею було встановлено, що я вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУаП. Але ж, вчинення правопорушень, передбачених п ч.1 ст.122 КУаП , карається накладенням штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 255грн. до 340грн. В той час, як в постанові адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 зазначена сума штрафу 425грн.
2. Судом порушено принцип диспозитивності здійснення правосуддя.
Один із основних принципів судового процесу, за яким сторони мають можливість розпоряджатися процесуальними засобами захисту своїх прав і інтересів, бути вільними у наданні доказів, рівноправними у їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом є принцип диспозитивності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В постанові суду від 22.06.09 на підтвердження факту адміністративного правопорушення суд врахував такі докази:
1. пояснення позивача, відповідача;
2. пояснення свідка;
3. копію протоколу.
Вважаю, що судом були використані недопустимі докази. В якості свідка суд вбачив за можливе залучити УУУУУУУ, який є співпрацівником ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька та 22.12.08р. ніс чергування разом із відповідачем. Обставини справи стали йому відомі під час виконання службових обов’язків. У відповідності до ст.65 КАСУ не можуть бути допитані як свідки представники в судовому процесі про обставини справи, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника. Знаходячись 22.12.08 на вулиці Куйбишева, УУУУУУ виконував функції представника Державної патрульної служби, тому його об’єктивність та неупередженість свідчень, даних проти мене в судовому засіданні, викликають сумніви.
Також у відповідності до ст.256 КУпАП відомості про свідків повинні бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. В протоколі від 22.12.08 № АН 027107 жодних даних про свідка УУУУУУУ не міститься.
Слід наголосити, що деякими нормативними актами, що регулюють діяльність ДПС в Україні, містять пряму заборону участі працівника ДПС в процесуальних діях в якості свідка. Так, наприклад, Постановою КМ України від 17.12.08 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» зазначено, що «огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо упередженості яких є сумніви». В даному випадку працівник ДПС може виступати тільки як співвідповідач.
Копія протоколу про адміністративне правопорушення також не може бути використана судом в якості доказу моєї провини, оскільки саме цей протокол є предметом скарги. В якості доказів можуть бути використані дані, свідчення, речі та інші фактичні дані, які встановлюють наявність або відсутність обставин справи.
Враховуючи положення п.п.8.10, 8.11, 12.9 г), я намагався довести суду, що для того, щоб виконати вимоги пункту 8.10 ПДР та зупинитися після ввімкнення жовтого сигналу світлофору, я мав би бути змушений здійснити екстрене гальмування, в той час як мокре покриття дороги могло спричинити занос автомобіля та створення для мене аварійної ситуації. Мої пояснення не були прийняті судом з причини ненадання доказів необхідності такого гальмування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять будь-яких правил застосування екстреного гальмування. Водії зобов’язані самостійно визначати необхідність екстреного гальмування в кожному окремому випадку, виходячи з обставин дорожньої ситуації. Зокрема треба враховувати якість дорожнього покриття, освітлення, погодні умови, близькість споруд, інженерних комунікацій та інш., а також наявність поруч інших учасників дорожнього руху.
Такі обставини, які змусили мене не вдаватися до екстреного гальмування, були мною наведені суду, але судом не враховані, посилаючись на те, що вони не передбачені п.8.11 ПДР. Але ж, навпаки, п.8.11 надає право водієві проїхати на жовтий сигнал світлофору та не вдаватися до екстреного гальмування, незалежно від причин уникнення такого гальмування.
Слід відмітити, що п.12.9 ПДР забороняє водіям перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.04-12.7 ПДР, та на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 ПДР. Також п. 12.1 ПДР зобов’язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. По вул.Куйбишева я їхав з допустимою швидкістю 50км/год, враховуючи погодні умови грудня (мокрий сніг, низька температура повітря, крига на дорозі). На пішохідному світлофорі горіло зелене світло для автомобілів та поблизу переходу пішоходи, чи інші машини були відсутні. На цьому пішохідному світлофорі зелене світло перемикається одразу на жовте, без миготіння. Тобто мною були враховані всі обставини для безпечного руху автомобіля, як того вимагають приписи Правил дорожнього руху. В той час як екстрене гальмування могло б призвести до заносу автомобіля, яким я керував, та зіткнення із бетонною опорою, на якій кріпився світлофор.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Фактично при розгляді справи, в порушення п.2 ст.71 КАСУ, судом на мене було покладено обов’язок доказування своєї невинуватості, що грубо порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений в статті 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
3. Судом порушено принцип рівності сторін.
Виносячи оскаржувану постанову суд не оцінив належним чином докази, керувався власною суб’єктивною думкою, яка ґрунтувалася лише на усних свідченнях працівників ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька. Фактично при розгляді справи, в якості доказів, судом було протиставлено свідчення двох працівників ДПС проти моїх свідчень. Причому, за основу винесення рішення суддею була прийнята кількісний показник свідчень з боку кожної сторони. Два свідчення працівників проти мого одного. В той час, як жодне із свідчень не підкріплено жодними матеріальними доказами.
З цього можна зробити висновок, що суд не об’єктивно підійшов до оцінки доказів та надав перевагу одним, нехтуючи іншими.
На твердження ЫЫЫЫЫЫЫЫ, що правопорушення було зафіксовано відеозаписом, я заявив клопотання суду в усному порядку про надання відеозапису для огляду в судове засідання. Це надало б змогу суду бути більш об’єктивним при вирішенні спору. Але в наступне засідання відповідач не надав належних доказів, тому суд надав перевагу міліцейським погонам при оцінці свідчень.
4. Судом порушено порядок видачі судового рішення (постанови).
Як встановлене ст.ст.160,167 КАСУ суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.
У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.
Суддею Гавриловим В.А. в судовому засіданні 22 червня 2009 року не було проголошено рішення суду по адміністративній справі за адміністративним позовом до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫ Не було надано і копії рішення наступного дня. Протягом 10 днів я неодноразово звертався до суду з проханням надати мені копію постанови для реалізації свого права на оскарження незаконного рішення.
Ч.3 ст.160 КАСУ надає право суду у виняткових випадках залежно від складності справи скласти постанову у повному обсязі протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи. Навіть, якщо припустити, що розгляд мого адміністративного позову був дуже складною справою, суддею був порушений 5-денний строк підписання постанови. Копію постанови я отримав лише ______________ після того, як змушений був вже звернутися із письмовою заявою до суду (копію додаю).
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2,3,7-11,69-72,86,87,94,98,185-187,195,196,198 КАС України, ст. ст.254,256,288,289,293, КУпАП,
П Р О Ш У С У Д:
1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
2. Розглянути апеляційну скаргу у моєї присутності, повідомивши про дату і час розгляду.
3. Скасувати постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
4. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу задовольнити.
5. Покласти судові витрати на позивача.
Додатки:
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
18.06.2009р. Позивач
Немає коментарів:
Дописати коментар