Шукати в цьому блозі

неділю, 16 червня 2013 р.

Оскарження постанови ст122, ч.1:
До Індустріального районного суду
міста Дніпропетровська
49100, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети Правда, буд. 84
т. 34-38-19

Позивач: __________________________________________

Відповідач:
Інспектор ДПС Софіївського взводу ДПС ДАІ прапорщик
міліції ………………
53100 Дніпропетровська обл., смт.Софіївка, вул. Жовтнева,
б.95, (05650) 2–95–77
інші засоби зв’язку невідомі



ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови Серія ________ в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року


Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«01» травня 2010 року близько 15 год. 40 хв. я рухався автомобілем ДЕУ Ланос, державний номерний знак __________, у напрямку м. Миколаїв по автомобільній дорозі в с.Вишневе.
Приблизно в цей час мене зупинив інспектор ДПС Софіївського ВДПС ДАІ. Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора ……….. та згідно з його слів за показниками приладу Радіс, стало порушення мною вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Але мені не було пред'явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень.
На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2010 р. В протоколі зазначено, що я, Позивач, нібито порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Радіс № 2090».
Також, не зважаючи на мої заперечення, про що було вказано в протоколі, і врахувавши свої думки достатніми Відповідач, інспектор ДПС Софіївського ВДПС ДАІ ………………, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 285 грн., та виніс постанову серія …………. в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року (копія додається).
Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час на приладі, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду мене, позаду чи навіть в кількох десятках метрів від мого автомобіля в зустрічному напрямі. Проконтролювати напрям дії прибору в руках інспектора, я, їдучи за кермом свого автомобіля не міг. При цьому маю зазначити, що у момент, близький до вимірювання швидкості, в напрямку міста Миколаїв поблизу мого автомобіля позаду рухався та наздоганяв мене автомобіль з міліцейськими синіми номерами. На зустріч також рухалось декілька автомобілів. Свої заперечення я виклав у поясненнях до протоколу. Згідно показань спідометру фактична швидкість мого автомобіля була 60 км/год.
Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративној відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що вимірювач «РАДІС № 2090» не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути визнаний доказом по справі.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки. Фіксування вручну не відповідає вимогам закону.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «РАДІС № 2090» в порушення наведеного положення.
Також маю зазначити, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується на величину швидкості зустрічного руху інспектора або його руки з приладом в напрямку автомобіля, швидкість якого вимірюється. Коректне показання прибору можливе тільки при нерухомій його фіксації. Свідків того, яким чином інспектором було здійснено вимірювання і швидкість саме якого автомобіля він вимірював не було.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс № 2090» будь-яких інших доказів не наведено.

Отже протокол від 01.05.2010 р. мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. У протоколі мною зазначено зауваження про незгоду з висновками інспектора, адже Правила дорожнього руху України я не порушував; а також зазначено, що я рухався автомобілем з фактичноюі швидкістю 60 км/год, а отже виміряна швидкість може належить будь-якому з автомобілей, що рухались в цей час на 107 км. траси Дніпропетровськ - Миколаїв. Доказів про те, що швидкість на радарі належить саме моєму автомобілю, пред`явлено не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

рухаючись по автомобільній дорозі в с. Вишневе я виконував вимоги Правил дорожнього руху України щодо дозволеної швидкості; жодних доказів порушення саме автомобілем, яким керував я, не наведено.
За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія ……… в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ……….. в справі про
адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 р.
3. Витребувати в процесі досудової підготовки із Софіївського взводу ДПС ДАІ протокол про адміністративне правопорушення від 01.05.2010р., виписаний відносно мене.

Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії …………… в справі про адміністративне правопорушення від
01.05.2010 р.


«05» травня 2010 року______________________________

Немає коментарів:

Дописати коментар