Інформаційні запити про приватні штраф майданчики.
Всі порушення з ПДР відносяться до адміністративного права, за винятком тих, що спричинили за собою заподіяння смерті. При розборі ситуації з евакуацією машин на приватну стоянку, будемо і виходити з норм і догм адміністративного права.
Предмет адміністративного права являє собою певні суспільні відносини, які виникають у сфері державного управління. Говорячи просто - тільки представники державних ораганах мають право накладати на громадянина якісь санкції і приводити ці санкції у виконання. Жодна приватна особа не має таких прав. А отже, - жоден з органів держ. влади, в тому числі і ДАІ, не має права включати у виконання накладених санкцій якихось третіх осіб.
(Кажучи простою мовою - ДАІ не має права переадресовувати громадянина до якого-небудь приватній особі, щоб громадянин спілкувався з цим приватною особою з приводу повернення свого майна. Все спілкування може відбуватися лише між даїшником (орган влади) і громадянином (суб'єкт адмін правовідносин))
З усього вищесказаного випливає перше питання, на який ДАІ України має дати відповідь громадянину (або Прокуратурі):
1. На підставі якого Закону або укладеного договору між громадянином і власником стоянки громадянин зобов'язаний оплатити приватній особі послугу по зберіганню свого автомобіля і як така оплата (і в якому розмірі) враховується в ДАІ, якщо, відповідно до Законодавства, в ДАІ за таку послугу оплату не передбачена?
Наступне. ДАІ посилається на те, що їм дозволено орендувати приватні стоянки, в разі нестачі місць на стоянках ДАІ. Але це право адресовано саме ДАІ і громадянин, як суб'єкт правозастосування взагалі, не зазначений в цій постановив. Нехай ДАІ орендує хоч всі існуючі стоянки України, громадянина це не стосується. Це внутрішня господарська діяльність ДАІ. Орендна плата за стоянки повинна бути включена до витрат на утримання ДАІ та врахована в Законі про Державний бюджет України.
Звідси виникає друге питання, на який ДАІ України має дати відповідь громадянину (або Прокуратурі):
2. На яких підставах ДАІ України застосовує до громадянина регрес з відшкодування орендної плати за автостоянку, яку ДАІ платить її власнику, якщо громадянин не заподіяв ДАІ матеріальної шкоди, а в адміністративних справах не передбачена яка-небудь оплата на користь приватної особи?
Далі. Перекладати чи ні взаємини між двома суб'єктами з адміністративних відносин у цивільно-правові, в Україні має право тільки суд. ДАІ України самовільно присвоїло собі право такого перекладу. Взаємовідносини починаються, як адміністративні (між органом влади і громадянином), потім переходять з подачі ДАІ у цивільно-правові (між громадянином і владелцем стоянки). Звідси випливає третє питання:
3. Хто і на підставі чого дав право ДАІ України підміняти адміністративно-правові відносини між органом влади і громадянином на цивільно-правові відносини між громадянином і приватною особою? На підставі чого відповідальність за збереження матеріальних цінностей (вилучений автомобіль) орган влади, в особі ДАІ, переклав на приватна особа, що не має ніякого відношення до органу влади?
На підставі всього вище сказаного, ДАІ України навмисно і протизаконно, створило конструкцію, в якій санкції, передбачені Адміністративним правом України, служать отриманню прибутку приватною особою, а не торжества Закону. Використання свого службового становища, в даному випадку - свого права накладати адміністративні санкції, ДАІ України використовувало для збагачення третьої особи, що кваліфікується, як корупція.
Всі порушення з ПДР відносяться до адміністративного права, за винятком тих, що спричинили за собою заподіяння смерті. При розборі ситуації з евакуацією машин на приватну стоянку, будемо і виходити з норм і догм адміністративного права.
Предмет адміністративного права являє собою певні суспільні відносини, які виникають у сфері державного управління. Говорячи просто - тільки представники державних ораганах мають право накладати на громадянина якісь санкції і приводити ці санкції у виконання. Жодна приватна особа не має таких прав. А отже, - жоден з органів держ. влади, в тому числі і ДАІ, не має права включати у виконання накладених санкцій якихось третіх осіб.
(Кажучи простою мовою - ДАІ не має права переадресовувати громадянина до якого-небудь приватній особі, щоб громадянин спілкувався з цим приватною особою з приводу повернення свого майна. Все спілкування може відбуватися лише між даїшником (орган влади) і громадянином (суб'єкт адмін правовідносин))
З усього вищесказаного випливає перше питання, на який ДАІ України має дати відповідь громадянину (або Прокуратурі):
1. На підставі якого Закону або укладеного договору між громадянином і власником стоянки громадянин зобов'язаний оплатити приватній особі послугу по зберіганню свого автомобіля і як така оплата (і в якому розмірі) враховується в ДАІ, якщо, відповідно до Законодавства, в ДАІ за таку послугу оплату не передбачена?
Наступне. ДАІ посилається на те, що їм дозволено орендувати приватні стоянки, в разі нестачі місць на стоянках ДАІ. Але це право адресовано саме ДАІ і громадянин, як суб'єкт правозастосування взагалі, не зазначений в цій постановив. Нехай ДАІ орендує хоч всі існуючі стоянки України, громадянина це не стосується. Це внутрішня господарська діяльність ДАІ. Орендна плата за стоянки повинна бути включена до витрат на утримання ДАІ та врахована в Законі про Державний бюджет України.
Звідси виникає друге питання, на який ДАІ України має дати відповідь громадянину (або Прокуратурі):
2. На яких підставах ДАІ України застосовує до громадянина регрес з відшкодування орендної плати за автостоянку, яку ДАІ платить її власнику, якщо громадянин не заподіяв ДАІ матеріальної шкоди, а в адміністративних справах не передбачена яка-небудь оплата на користь приватної особи?
Далі. Перекладати чи ні взаємини між двома суб'єктами з адміністративних відносин у цивільно-правові, в Україні має право тільки суд. ДАІ України самовільно присвоїло собі право такого перекладу. Взаємовідносини починаються, як адміністративні (між органом влади і громадянином), потім переходять з подачі ДАІ у цивільно-правові (між громадянином і владелцем стоянки). Звідси випливає третє питання:
3. Хто і на підставі чого дав право ДАІ України підміняти адміністративно-правові відносини між органом влади і громадянином на цивільно-правові відносини між громадянином і приватною особою? На підставі чого відповідальність за збереження матеріальних цінностей (вилучений автомобіль) орган влади, в особі ДАІ, переклав на приватна особа, що не має ніякого відношення до органу влади?
На підставі всього вище сказаного, ДАІ України навмисно і протизаконно, створило конструкцію, в якій санкції, передбачені Адміністративним правом України, служать отриманню прибутку приватною особою, а не торжества Закону. Використання свого службового становища, в даному випадку - свого права накладати адміністративні санкції, ДАІ України використовувало для збагачення третьої особи, що кваліфікується, як корупція.
Немає коментарів:
Дописати коментар