У 1661 році в австрійському Зальцбурзі з нагоди реставрації
зальцбурзьких катакомб було надруковано книжку Brevis historia. У ній
згадувалося про мармурову плиту з написом латиною, знайдену в катакомбах
Монашої гори. Шрифт напису було визнано оригінальним, оскільки він не
містив латинської літери U, якої не знали стародавні римляни. "Року Божого 477 Одонацер король рутенів, готів, угрів і герулів у скаженій ненависті до Церкви Бога замордував за визнання віри і скинув зі скель блаженного Максима та його п'ятдесятьох товаришів, які у цій печері ховалися, а провінцію Норик вогнем і мечем спустошив". Книга Brevis historia стверджувала, що Одонацер мав королівський титул, а за національністю був Ruthenus тобто русин або русич. До московського загарбання українські історики й державні діячі не раз згадували про Одонацера. В літописі Самійла Величка пишеться, що: "Наші предки русичі в п'ятому столітті під проводом короля Одонацера не тільки перемогли численніші римські легіони
, але й Рим здобули й 14 років панували в тій столиці світу. Літопис Биховця від 1429 року згадує про з'їзд шляхти в Луцьку. Там Великий князь Вітовт запропонував прийняти українську й литовську шляхти до польських гербів. Українська делегація у відповідь заявила: "Ми походимо од древніх русов, що Рим узяли".
|
неділю, 16 червня 2013 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар