Шукати в цьому блозі

понеділок, 20 січня 2014 р.








Кожної неділі в празькому греко-католицькому храмі Святого Климента дослівно немає куди яблуку впасти: його по вінця заповнюють віруючі. Між ними представники старої української еміграції – це переважно люди похилого віку. Однак основна маса присутніх - заробітчани з України, число яких у Чеській Республіці сягає, за окремим даними, до 200 тисяч осіб. Більшість з них - вихідці з Галичини, і греко-католицька церква Святого Климента – їхня єдина святиня у Празі. У церкві чути переважно українську мову, хоча самі відправи не раз служаться і чеською. З виходом на пенсію єпископа чеської греко-католицької церкви владики Лявинця на його місце призначений отець Ладислав Гучко, словак, який перед тим служив духівником римо-католицької семінарії.

Проти цього призначення виступили українці – греко-католицькі віруючі, які живуть і працюють у Чехії. Вони звернулись з відкритим листом до Глави Української греко-католицької церкви кардинала Любомира Гузара, в якому просять врахувати їхні духовні потреби і традиції, зокрема просять проводити відправи української мовою і призначити до Чехії українського греко-католицького єпископа. Під листом досі поставили свої підписи понад тисячу віруючих, збір підписів триває. До акції приєднались також українські громадські організації. Зокрема, член об’єднання українців у Чеській Республіці "Українська ініціатива" Богдан Райчинець радіо "Свобода" сказав:

Богдан Райчинець

Я думаю, що потреба була дуже проста - почути свою рідну українську мову, бо склад українців є дуже великий. Ми знаємо, що, напевно 90% людей, які приходять до цієї церкви, є українці. Вони хочуть чути свою мову і мати свого українського єпископа.

Оксана Пеленська

Акція протесту українських греко-католицьких віруючих вже набула певного розголосу. Ось, зокрема, думка професора Пряшівського університету у Словаччині, відомого вченого-україніста Миколи Мушинки.

Микола Мушинка

Я думаю, що реакція празької української громади на призначення єпископом римо-католика Гучка, є цілком закономірна, тому що це явна, я би навіть сказав, провокація - до української громади поставити верховним пастирем людину іншої національності. Це давним-давно заплановано, подібне воно діється і у нас у Словаччині, і на Закарпатській Україні.

Оксана Пеленська




















Тому наша молитва переросла в живий ланцюг з молінням на колінах. З нашої сторони ніяких грубих громадських порушень у Божому храмі не було. Звертаємо Вашу увагу на те, що поведінка деяких духовних осіб не відповідала їхньому духовному сану (кричали "То є моя церква", "Українців тут не було, нема, і не буде", "Геть українців з церкви"). Команда спецслужби, яка мала стежити за порядком під час процесу висвячення, як виявилось пізніше, була невіруюча. Свячення нового Єпископа відбулося, але у іншому храмі. Зі сторони духовних осіб від 31.05. до 01.06. не виявилось бажання прийти на співрозмову з вірними УГКЦ, які є парафіянами церкви св. Климентія. На основі цих подій ми втратили довіру в сумлінні до "духовних" осіб: о.Руслана Засядько, о.Ростислава Стройвуса, о.Сергія Ільницького, о.Євгена Кочиша, о.Василя Сливоцького, о.Андрія Пенюка, Владики Лявинця та новопризначеного Владики Гучка.
















Українська меншина в Чеські Республіці налічує помад 200 тисяч. На відміну від інших національних меншин, ми, українці Чехії, не маємо свого культурного осередку, свохї школи, не маємо навіть своєї Української Церкви. В інших державах в українських поселеннях українці гуртуються довкола Церкви, як своєї вірної захисниці. Щоб запобігти денаціоналізації та деморалізації ми спробували організувати на теренах Чеської Республіки нашу українську греко-католицьку громаду в 2003 році. Ми звернулися до відповідних церковних інституцій з проханням, заадресованим на ім’я його блаженства кардинала Гузара i Апостольського нунція в Чеській Республіці монс. Архиєпископа Ендера та підписаним кількома тисячами українських громадян. На жаль від цих інституцій не надійшло жодної позитивної реакції на наше прохання. Також ми зверталися з відповідним проханням до державних структур Чехії, але на жаль i тут нас чекало розчарування, недивлячись на те, що ми задовольнили yci вимоги чеського законодавства. Силою факту ми за даних обставин належимо до чужих нашому народові церковних структур, що посилено сприяє денаціоналізації українського народного єства в Чехії. Полишені напризволяще, знаходячись у скрутному становищі, коли нам відмовляють у праві бути українцями греко-католиками, звертаємось до Вас, пане Президенте, як до всенародного Українського Президента, з проханням про допомогу. Просимо Вас, щоб Ви своїм авторитетом заступилися за нашу справу перед державним керівництвом Чеської Республіки. До свого прохання долучаємо також копію прохання заадресованого Синодові Української Греко-католицької Церкви.










Боже Провидіння надало нашому народові рiдкiсну нагоду піднятися з колін i змінити свою долю на краще. Авторитет України в свiтi i в Чехії на даний момент є надзвичайно високим. Але українці в Чехії знаходяться під реальною загрозою втрати своєї національної та східної католицької ідентичності, а також втрати зв’язку з Церквою взагалі та повної деморалiзацiї в чужому середовищі. Ми позбавлені опіки рідної Церкви не маємо анi свого національного осередку, анi своєї української школи. Усвідомлюючи незамінне значення рідної Церкви для нашого народу, два роки тому ми звернулися з проханням про заснування Української Греко-католицької Церкви в Чехії до Блаженнiшого Глави нащої Церкви кардинала Любомира Гузара. На жаль Його Блаженство не задовольнив нашого прохання i практично вiдрiкся вiд нас українців Чexiї. Тим нас поставлено під юрисдикцію чужій церковній структурі. Владика Л. Гучко, неукраїнець, мадярського походження, який не знає нашої мови i не знає нашої східної української Літypгії та з погордою i нерозумінням відноситься до наших проблем i потреб. Владика не лише назвав нас темною поблудженою масою, але також i в письмовій формі погрожував лобіювати перед чеськими органами, щоб унеможливити перебування українців в Чеській Республіці.
.