Апеляційне оскарження постанови ст.121.ч.1:

Апелянт
Позивач ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ

Справа № ______________
Суддя Гаврилов В.А.
Заява про апеляційне оскарження подана 29.06.09р.


А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
в порядку адміністративного судочинства

22 червня 2009 року Куйбишевським районним судом було винесено постанову по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу. Вказаною постановою суду в задоволенні позову було відмовлено.
Підставою для винесення інспектором ЫЫЫЫЫЫ постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 відносно мене стало те, що я - ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак АААААА, на вул.Куйбишева у м.Донецьк, проїхав на жовте світло світлофору на пішохідному переході, чим, на думку інспектора ДАІ, порушив п.8.7.3 ґ ) Правил дорожнього руху (надалі – ПДР), яким визначено, що жовтий сигнал забороняє рух.
Вважаю, що судом було неповно з’ясовано обставини справи, постанову Куйбішевського районного суду м.Донецька від 29.06.09 винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Судом порушено принцип законності.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС) закріплено, що «суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Пункт п.8.7.3 ґ ) ПДР, який інспектор ДПС визнав порушеним в оскаржуваній постанові та в якому викладено значення сигналів світлофора, передбачає, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Тобто цей пункт правил має загальне значення (наприклад, як п.1.10 ПДР, який визначає термінологію), перелічує види сигналів світлофору, та не містить норм, які б зобов’язували учасників дорожнього руху утриматися від вчинення будь-яких дій чи, навпаки, зобов’язували виконати певні дії або надавали б будь-які переваги учасникам дорожнього руху.
В той же час як пункти 8.10 та 8.11 ПДР зобов’язують водіїв зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62. «Місце зупинки» перед світлофором, пішохідним переходом та надають право водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР, рухатися далі, не вдаючись до екстреного гальмування за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху для всіх випадків, які можуть статися з учасниками дорожнього руху, чітко визначені норми, які зобов’язують учасників виконувати певні дії або містять заборону щодо їх виконання. Так пунктом 12.9 г) ПДР водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Суд прийняв рішення про порушення мною норми закону, якої не існує.

В мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду суддею було встановлено, що я вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУаП. Але ж, вчинення правопорушень, передбачених п ч.1 ст.122 КУаП , карається накладенням штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 255грн. до 340грн. В той час, як в постанові адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 зазначена сума штрафу 425грн.

2. Судом порушено принцип диспозитивності здійснення правосуддя.
Один із основних принципів судового процесу, за яким сторони мають можливість розпоряджатися процесуальними засобами захисту своїх прав і інтересів, бути вільними у наданні доказів, рівноправними у їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом є принцип диспозитивності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В постанові суду від 22.06.09 на підтвердження факту адміністративного правопорушення суд врахував такі докази:
1. пояснення позивача, відповідача;
2. пояснення свідка;
3. копію протоколу.

Вважаю, що судом були використані недопустимі докази. В якості свідка суд вбачив за можливе залучити УУУУУУУ, який є співпрацівником ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька та 22.12.08р. ніс чергування разом із відповідачем. Обставини справи стали йому відомі під час виконання службових обов’язків. У відповідності до ст.65 КАСУ не можуть бути допитані як свідки представники в судовому процесі про обставини справи, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника. Знаходячись 22.12.08 на вулиці Куйбишева, УУУУУУ виконував функції представника Державної патрульної служби, тому його об’єктивність та неупередженість свідчень, даних проти мене в судовому засіданні, викликають сумніви.
Також у відповідності до ст.256 КУпАП відомості про свідків повинні бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. В протоколі від 22.12.08 № АН 027107 жодних даних про свідка УУУУУУУ не міститься.
Слід наголосити, що деякими нормативними актами, що регулюють діяльність ДПС в Україні, містять пряму заборону участі працівника ДПС в процесуальних діях в якості свідка. Так, наприклад, Постановою КМ України від 17.12.08 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» зазначено, що «огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо упередженості яких є сумніви». В даному випадку працівник ДПС може виступати тільки як співвідповідач.

Копія протоколу про адміністративне правопорушення також не може бути використана судом в якості доказу моєї провини, оскільки саме цей протокол є предметом скарги. В якості доказів можуть бути використані дані, свідчення, речі та інші фактичні дані, які встановлюють наявність або відсутність обставин справи.
Враховуючи положення п.п.8.10, 8.11, 12.9 г), я намагався довести суду, що для того, щоб виконати вимоги пункту 8.10 ПДР та зупинитися після ввімкнення жовтого сигналу світлофору, я мав би бути змушений здійснити екстрене гальмування, в той час як мокре покриття дороги могло спричинити занос автомобіля та створення для мене аварійної ситуації. Мої пояснення не були прийняті судом з причини ненадання доказів необхідності такого гальмування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять будь-яких правил застосування екстреного гальмування. Водії зобов’язані самостійно визначати необхідність екстреного гальмування в кожному окремому випадку, виходячи з обставин дорожньої ситуації. Зокрема треба враховувати якість дорожнього покриття, освітлення, погодні умови, близькість споруд, інженерних комунікацій та інш., а також наявність поруч інших учасників дорожнього руху.
Такі обставини, які змусили мене не вдаватися до екстреного гальмування, були мною наведені суду, але судом не враховані, посилаючись на те, що вони не передбачені п.8.11 ПДР. Але ж, навпаки, п.8.11 надає право водієві проїхати на жовтий сигнал світлофору та не вдаватися до екстреного гальмування, незалежно від причин уникнення такого гальмування.
Слід відмітити, що п.12.9 ПДР забороняє водіям перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.04-12.7 ПДР, та на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 ПДР. Також п. 12.1 ПДР зобов’язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. По вул.Куйбишева я їхав з допустимою швидкістю 50км/год, враховуючи погодні умови грудня (мокрий сніг, низька температура повітря, крига на дорозі). На пішохідному світлофорі горіло зелене світло для автомобілів та поблизу переходу пішоходи, чи інші машини були відсутні. На цьому пішохідному світлофорі зелене світло перемикається одразу на жовте, без миготіння. Тобто мною були враховані всі обставини для безпечного руху автомобіля, як того вимагають приписи Правил дорожнього руху. В той час як екстрене гальмування могло б призвести до заносу автомобіля, яким я керував, та зіткнення із бетонною опорою, на якій кріпився світлофор.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Фактично при розгляді справи, в порушення п.2 ст.71 КАСУ, судом на мене було покладено обов’язок доказування своєї невинуватості, що грубо порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений в статті 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

3. Судом порушено принцип рівності сторін.
Виносячи оскаржувану постанову суд не оцінив належним чином докази, керувався власною суб’єктивною думкою, яка ґрунтувалася лише на усних свідченнях працівників ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька. Фактично при розгляді справи, в якості доказів, судом було протиставлено свідчення двох працівників ДПС проти моїх свідчень. Причому, за основу винесення рішення суддею була прийнята кількісний показник свідчень з боку кожної сторони. Два свідчення працівників проти мого одного. В той час, як жодне із свідчень не підкріплено жодними матеріальними доказами.
З цього можна зробити висновок, що суд не об’єктивно підійшов до оцінки доказів та надав перевагу одним, нехтуючи іншими.
На твердження ЫЫЫЫЫЫЫЫ, що правопорушення було зафіксовано відеозаписом, я заявив клопотання суду в усному порядку про надання відеозапису для огляду в судове засідання. Це надало б змогу суду бути більш об’єктивним при вирішенні спору. Але в наступне засідання відповідач не надав належних доказів, тому суд надав перевагу міліцейським погонам при оцінці свідчень.

4. Судом порушено порядок видачі судового рішення (постанови).
Як встановлене ст.ст.160,167 КАСУ суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.
У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.
Суддею Гавриловим В.А. в судовому засіданні 22 червня 2009 року не було проголошено рішення суду по адміністративній справі за адміністративним позовом до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫ Не було надано і копії рішення наступного дня. Протягом 10 днів я неодноразово звертався до суду з проханням надати мені копію постанови для реалізації свого права на оскарження незаконного рішення.
Ч.3 ст.160 КАСУ надає право суду у виняткових випадках залежно від складності справи скласти постанову у повному обсязі протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи. Навіть, якщо припустити, що розгляд мого адміністративного позову був дуже складною справою, суддею був порушений 5-денний строк підписання постанови. Копію постанови я отримав лише ______________ після того, як змушений був вже звернутися із письмовою заявою до суду (копію додаю).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2,3,7-11,69-72,86,87,94,98,185-187,195,196,198 КАС України, ст. ст.254,256,288,289,293, КУпАП,

П Р О Ш У С У Д:

1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
2. Розглянути апеляційну скаргу у моєї присутності, повідомивши про дату і час розгляду.
3. Скасувати постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
4. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу задовольнити.
5. Покласти судові витрати на позивача.

Додатки:
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________




18.06.2009р. Позивач

Оскарження постанови ст.122.ч.1:
До:
Деснянського районного суду
м. Києва
02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, 5-в

Позивач:
Шумахер Мікаель Петрович
02222, м. Київ,
вул. Леніна 2, кв. 2
Тел.: +38-095-555-5555
Адреса електронної пошти: sss@gmail.com

Відповідач:
Інспектор дорожньо патрульної служби
Кагарлицького відділу
Державної автомобільної інспекції
Старший сержант міліції
Скуйбіда Віктор Павлович
09200, м. Кагарлик, вул. Комсомольська, 13
Тел. +38-04573-61449
Інші засоби зв’язку невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 02.07.2010 №АІ296130.

Обгрунтування підсудності, територіальної підсудності. Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи. Шумахер М.П. прописаний за адресою м. Київ, вул. Леніна 2, кв. 2, що належить до Деснянського району м. Київ. На підтвердження додається копія паспорта.

Обгрунтування поновлення строку оскарження. 02.07.2010 ІДПС Скуйбіда В.П. було складено щодо мене протокол про адміністративне правопорушення №АІ311458, копію якого надано не було всупереч вимог ст.256 КУпАП. Постанова на місці не виносилась. Дані обставини можуть бути підтверджені свідком – Шумахер Антоніною Іванівною, що проживає за адресою м. Київ, вул. Леніна 2, кв. 2, тел. +38-050-2222222, а також аудізаписами розмов з сином від 02.07.2010 (додаються на компакт диску). Більше того, про намір оскарження говорить і те, що негайно по поверненню з дачі 05.07.2010 був направлений запит у ДАІ про копію матеріалів по справі (копія додається). 23.07.2010 я вперше отримав і був ознайомлений з копією постанови №АІ296130 (додається копія конверту НЕ рекомендованого листа зі штемпелем від 19.07.2010). Підпис у графі «Примірник постанови отримав» є підробленим, у зв’язку з чим 27.07.2010 направлена заява до служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України (копії додаються), за результатами службового розслідування будуть передані матеріали до прокуратури для порушення карної справи проти винних осіб. Тобто за початок відліку строку оскарження слід вважати 23.07.2010. Прошу на підставі ч.2 ст. 100 КАС України поновити строк оскарження та прийняти позовну заяву до провадження.

2 липня 2010 року близько 17 год 30 хв я, керуючи автомобілем Bentley Continental, державний номер АA0000IB, який належить мені, рухався по м. Кагарлик в напрямку виїзду до м. Канів. Рухаючись з дотриманням правил дорожнього руху, о 17.30 я був зупинений інспектором ДПС Кагарлицього ВДАІ старшим сержантом міліції Скуйбіда Віктором Павловичем.

На моє прохання назвати причину зупинки він відповів, що я перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі "Іскра-1" швидкість 84 км/год. Після того, як я не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму автомобілю, і у відповідності зі ст.251 КУпАП попросив надати докази приналежності швидкості саме моєму автомобілю інспектор Скуйбіда В.П. проігнорував моє законне прохання і пішов складати адміністративний протокол за перевищення швидкісного режиму в населеному пункті. Під час складання протоколу інспектор заборонив записати у графі «Свідки» Шумахер Антоніну Іванівну, що знаходилась у авто разом зі мною, наказував мені у графі «Пояснення» написати «Порушив ненавмисне», з чим я не погодився. Інспектор вихопив протокол, не надав його копії та заявив «Отримаєте поштою у відділ ДАІ за місцем проживання». Постанова на місці не виносилась. Дані обставини може підтвердити Шумахер Антоніна Іванівна, що проживає за адресою м. Київ, вул. Леніна 2, кв. 2, тел. +38-050-2222222.

Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

1. Правопорушення я не скоював, оскільки рухався у населеному пункті з дозволеною швидкістю (близько 58 км\год) із дотриманням Правил дорожнього руху України.

2. У момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду мого автомобіля з більшою швидкістю рухався автомобіль Ніссан, якому ймовірно і належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом Іскра-1. Проте, попередній автомобіль інспектор не зупинив. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору та проігноровані ним.

3. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості Іскра-1 №6443-В, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі Беркут швидкість належала саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість та час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою мене інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду мого автомобіля.
З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач «Іскра-1» не може бути використаний як належний доказ по справі.
Більше того, винесення постанови без достатніх доказів суперечить п.1.6 Розпорядженню МВС України від 21.05.2009 № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

4. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

5. Крім того ані в протоколі, ані в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Слід нагадати, що у відповідності до ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.

6. На порушення ч.2 п. 2.8 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України №77 від 26.02.2009 (далі «Інструкція 77») мене не було повідомлено про дату і місце проведення розгляду справи. Ці дані ймовірно були дописані після неправомірного захвату обох копій протоколу інспектором.

7. Підпис у графі «Примірник постанови отримав» постанови №АІ296130 сфальсифікований, про що зроблені відповідні звернення до компетентних органів, як згадувалось раніше.

8. На компакт диску додається відео експертів, що доводить високу недостовірність приладу Іскра-1, який зокрема показує швидкість 30-60 км\год у автомобілю, що стоїть.

Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова №АІ296130 по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71,100 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ПРОШУ:
1. Поновити термін оскарження постанови №АІ296130 і прийняти позовну заяву до провадження.
2. Відповідно до ч.5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
3. Витребувати з Відповідача докази приналежності швидкості, зазначеної у протоколі №АІ311458 саме автомобілю Bentley Continental, згідно вимог ст. 251 КУпАП та п.1.6. розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009.
4. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 року №АІ296130, про накладення на мене – Шумахера М.П. адміністративного стягнення по ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 255 (двохсот п’ятидесяти п’яти) гривень визнати протиправною та скасувати.
5. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

ДОДАТКИ:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 року №АІ296130 – 1 аркуш.
2. Копія протоколу №АІ118053 – 1 аркуш.
3. Копія паспорту (з аркушем реєстрації) – 1 аркуш.
4. Копія заяви до Деснянського відділу ДАІ від 05.07.2010 – 1 аркуш.
5. Копія конверта зі штемпелем 19.07.2010 відповіді Деснянського відділу ДАІ – 1 аркуш.
6. Копія заяви до Cлужби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України – 2 аркуші.
7. Компакт диск з аудіо записами розмов з сином від 02.07.2010 та відео експертів щодо правдивості приладів Іскра-1 – 1 компакт диск.

«27» липня 2010 року Шумахер М.П.

Оскарження постанови ст122, ч.1:

До Індустріального районного суду
міста Дніпропетровська
49100, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети Правда, буд. 84
т. 34-38-19

Позивач: __________________________________________

Відповідач:
Інспектор ДПС Софіївського взводу ДПС ДАІ прапорщик
міліції ………………
53100 Дніпропетровська обл., смт.Софіївка, вул. Жовтнева,
б.95, (05650) 2–95–77
інші засоби зв’язку невідомі



ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови Серія ________ в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року


Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«01» травня 2010 року близько 15 год. 40 хв. я рухався автомобілем ДЕУ Ланос, державний номерний знак __________, у напрямку м. Миколаїв по автомобільній дорозі в с.Вишневе.
Приблизно в цей час мене зупинив інспектор ДПС Софіївського ВДПС ДАІ. Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора ……….. та згідно з його слів за показниками приладу Радіс, стало порушення мною вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Але мені не було пред'явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень.
На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2010 р. В протоколі зазначено, що я, Позивач, нібито порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Радіс № 2090».
Також, не зважаючи на мої заперечення, про що було вказано в протоколі, і врахувавши свої думки достатніми Відповідач, інспектор ДПС Софіївського ВДПС ДАІ ………………, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 285 грн., та виніс постанову серія …………. в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року (копія додається).
Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час на приладі, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду мене, позаду чи навіть в кількох десятках метрів від мого автомобіля в зустрічному напрямі. Проконтролювати напрям дії прибору в руках інспектора, я, їдучи за кермом свого автомобіля не міг. При цьому маю зазначити, що у момент, близький до вимірювання швидкості, в напрямку міста Миколаїв поблизу мого автомобіля позаду рухався та наздоганяв мене автомобіль з міліцейськими синіми номерами. На зустріч також рухалось декілька автомобілів. Свої заперечення я виклав у поясненнях до протоколу. Згідно показань спідометру фактична швидкість мого автомобіля була 60 км/год.
Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративној відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що вимірювач «РАДІС № 2090» не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути визнаний доказом по справі.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки. Фіксування вручну не відповідає вимогам закону.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «РАДІС № 2090» в порушення наведеного положення.
Також маю зазначити, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується на величину швидкості зустрічного руху інспектора або його руки з приладом в напрямку автомобіля, швидкість якого вимірюється. Коректне показання прибору можливе тільки при нерухомій його фіксації. Свідків того, яким чином інспектором було здійснено вимірювання і швидкість саме якого автомобіля він вимірював не було.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс № 2090» будь-яких інших доказів не наведено.

Отже протокол від 01.05.2010 р. мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. У протоколі мною зазначено зауваження про незгоду з висновками інспектора, адже Правила дорожнього руху України я не порушував; а також зазначено, що я рухався автомобілем з фактичноюі швидкістю 60 км/год, а отже виміряна швидкість може належить будь-якому з автомобілей, що рухались в цей час на 107 км. траси Дніпропетровськ - Миколаїв. Доказів про те, що швидкість на радарі належить саме моєму автомобілю, пред`явлено не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

рухаючись по автомобільній дорозі в с. Вишневе я виконував вимоги Правил дорожнього руху України щодо дозволеної швидкості; жодних доказів порушення саме автомобілем, яким керував я, не наведено.
За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія ……… в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ……….. в справі про
адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 р.
3. Витребувати в процесі досудової підготовки із Софіївського взводу ДПС ДАІ протокол про адміністративне правопорушення від 01.05.2010р., виписаний відносно мене.

Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії …………… в справі про адміністративне правопорушення від
01.05.2010 р.


«05» травня 2010 року______________________________

Інформаційний запит на інспектора про його порушення: 
звернувся до Відділу ДАІ з інформаційним запитом (ар. с. 9), в якому просив надати йому інформацію:

«1. Яку кількість постанов в справах про адміністративні правопорушення, складених інспектором ДПС роти ДПС ДАІ ММУ м. Миколаєва сержантом міліції ОСОБА_5, було скасовано за рішеннями судів за останні 3 роки?

2. Чи застосовувалися заходи дисциплінарного впливу до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ м. Миколаєва сержанта міліції ОСОБА_5 за останні 3 роки? Якщо так, то за що?

3. Чи застосовувалися заходи адміністративного стягнення до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ м. Миколаєва сержанта міліції ОСОБА_5 за останні 3 роки? Якщо так, то за що?».

......................................................................

Інформ запит в ГУ МВС udz@militia.kiev.ua :

ГУМВС України в місті Києві
вул.Володимирська,15, м. Київ, 0160
ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ
______р. на мою скаргу мною отримано відповідь від Департамента ДАІ № ______за підписом Заступника начальника Департамента ДАІ Резнікова В.В. 
У зазначеному листі зазначено, що під час проведення службової перевірки на підставі моєї скарги встановлено, що окремими працівниками Державтоінспекції ГУМВС України в м.Києві під час розгляду моїх попередніх скарг було допущено необ’єктивність, що призвело до надання мені поверхневих та неповних відповідей. Також у цьому листі зазначено, що за результатами перевірки Департаментом ДАІ МВС України матеріали розгляду моєї скарги надіслані до ГУ МВС України для відповідного реагування та вжиття заходів щодо притягнення винних посадових осіб Державтоінспекції до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 40 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації", прошу у встановлений чинним законодавством термін надати мені письмову відповідь за результатами розгляду вищезазначеного листа та щодо вжитих заходів, у тому числі: 
1.про посади ,звання, прізвища посадових осіб Державтоінспекції ГУМВС України в м.Києві, котрих буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно Закону України про дисциплінарний статут ОВС;
2.яке саме стягнення згідно Дисциплінарного статуту ОВС накладено на посадових осіб Державтоінспекції ГУМВС України в м.Києві;
3. дату та номер наказу Головного Упраління МВС України у м.Києві щодо притягнення посадових осіб Державтоінспекції ГУМВС України в м.Києві до дисциплінарної відповідальності .

Заява про демонтаж світофора:
Кому: ГУМВС в Харківській області
м. Харків, вул. Раднаркомівська, 5

Громадянина України
______________________________
_____________________________________________

Інформаційний запит
(доступ до публічної інформації)

На перехрещені вулиць Енергетична та Московський проспект(при виїзді з вулиці Енергетичної) стоїть знак 4.2(рух тільки на право), світлофор та на додатковій секції поряд з червоним сигналом світлофора встновлена на табличці стрілка зеленого кольору яка згідно пп. «е» п.8.7.3 ПДР України згідно з Постановою КМ № 876 від 01.10.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 124 від 11.02.2009 «дозволяє рух у зазначеному напрямку при увімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої … смуги руху за умови надання переваги в русі іншим його учасникам»
Користуючись своїми правами, гарантованими Заявнику Конституцією та Законами Украйни, а так само керуючись ч. 1 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”
Прошу не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання даного Запиту надати Заявникові письмову інформацію щодо наступного:
1. Чи доцільний у зазначеному місці світлофор?
Письмову відповідь надіслати на почтову адресу Заявника, яка зазначена у даному Запиті
Нагадую, що згідно ст.. 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації”
1.Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1). Ненадання відповіді на запит
2). Ненадання інформації на запит
3). Безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію
4). Надання або оприлюднення недостовірної, неточної або не повної інформації
5). Несвоєчасне надання інформації
6). Необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом
7). Нездійснення реєстрації документів
8). Навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку визначеному законом.

.............................................................

ГУМВС в Харківській області
м. Харків, вул. Раднаркомівська, 5

Відділ організації дорожнього руху управління 
ДАІ ГУМВСУ в Харківській області
вул. Шевченко, 26, м. Харьків, 61013, 
e-mail: gai-kharkov@bk.ru


Запитувач інформації:
______________________________
______________________________

Запит на інформацію
згідно Закону України
«Про доступ до публічної інформації»

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. 
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про інформацію" право на інформацію забезпечується зокрема: обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення. 
Згідно ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації. 
Суть запиту:
На перехрещені вулиць Енергетична та Московський проспект(при виїзді з вулиці Енергетичної) стоїть знак 4.2(рух тільки на право), світлофор та на додатковій секції поряд з червоним сигналом світлофора встановлена на табличці стрілка зеленого кольору яка згідно пп. «е» п.8.7.3 ПДР України згідно з Постановою КМ № 876 від 01.10.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 124 від 11.02.2009 «дозволяє рух у зазначеному напрямку при увімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої … смуги руху за умови надання переваги в русі іншим його учасникам»
Користуючись своїми правами, гарантованими Запитувачу Конституцією та Законами Украйни, а так само керуючись ч. 1 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації ”
Прошу не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання даного Запиту надати Заявникові письмову інформацію щодо наступного:
1. Чи доцільний у зазначеному місці світлофор?
2. Чи погоджено з Департаментом Державтоінспекції МВС України, Управлінням 
ДАІ ГУМВСУ в Харківській області встановлення на перехресті і вулиць Енергетична та Московський проспект (при виїзді з вулиці Енергетичної) світлофорного регулювання?
3. Чи відповідає ДСТУ 4092-2002 розміщення світлофорного регулювання на перехресті вулиць Енергетична та Московський проспект (при виїзді з вулиці Енергетичної)?
4. Чи відповідає схема організації дорожнього руху на перехресті вулиць Енергетична та Московський проспект (при виїзді з вулиці Енергетичної) вимогам статті 27 Закону України «Про дорожній рух»?
5. Дата останньої перевірки спеціалістами Відділу організації дорожнього руху управління ДАІ ГУМВСУ в Харківській області організації дорожнього руху на перехресті вулиць Енергетична та Московський проспект (при виїзді з вулиці Енергетичної) 

Письмову відповідь надіслати на почтову адресу Заявника, яка зазначена у даному Запиті.


«____» квітня 2013 року ______________ (П.І.Б.)

Нагадую, що згідно ст.. 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації ”
1.Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1). Ненадання відповіді на запит
2). Ненадання інформації на запит
3). Безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію
4). Надання або оприлюднення недостовірної, неточної або не повної інформації
5). Несвоєчасне надання інформації
6). Необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом
7). Нездійснення реєстрації документів
8). Навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку визначеному законом.

Оскарження постанови п.12.9, знак 3.29:

До Голопристанського районного суду Херсонської області
адреса: 75600 м. Гола Пристань, вул. Горького, 19
Позивач: 
Гришечкін Дмитро Васильович, 
Адреса:.....................
Відповідач:
Інспектор БДПС ДАІ м. Херсон, прапорщик міліції Голік Олександр Вікторович, пр.. Сенявіна, 128, м. Херсон, 73034

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання протиправною та скасування 
постанови серії ВТ №063582 по справі про адміністративне правопорушення
від 23.06.2011 р.


Інспектором БДПС ВДАІ м. Херсон прапорщиком міліції Голіком Олександром Вікторовичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВТ1№152765 від 22.06.11 (далі – Протокол) та прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення серія ВТ1 №063582 від 23.06.11 (далі – Постанова), згідно якої на мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 (триста шість) гривень.

Відповідно до протоколу, мною Гришечкіним Дмитром Васильовичем 22.06.11 близько 17 год. 30 хв. на а/д Херсон-Джанкой 11 км, керуючи автомобілем «ВАЗ 21104», державний номерний знак ВТ 1670 АТ було скоєно порушення вимог п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України, а саме: недодержання знаку 3.29. Порушення було зафіксоване на прилад «Візир» №0812384. За пред’явленими даними приладу неможливо було встанови, що керований мною транспортний засіб знаходився в межах зони дії знаку 3.29, жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даному автомобілю немає.

З вказаним Протоколом та Постановою не погоджуюсь, оскільки він складений з порушенням норм процесуального, матеріального права та правил оформлення адміністративних матеріалів, а саме:

1. При складанні Протоколу інспектором ДПС було грубо порушено процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, зокрема: інспектор не роз’яснив мені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі» - що було порушено при винесенні вказаної постанови, без моєї присутності, у зв’язку з чим позбавив мене права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання.

Інспектор ДПС виніс Постанову по справі ще до того, як оформив Протокол (готова Постанова була додана до Протоколу, що інспектор ДПС власноруч записав у Протоколі), чим вчинив ряд грубих процесуальних порушень.
Таким чином, були порушені вимоги наступних статей КУпАП:
- ст. 245, яка вказує, що з’ясування обставин справи при її розгляді повинно бути всебічне, повне і об'єктивне, а вирішення справи повинно відбуватися в точній відповідності з законом;
- ст. 251 КУпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів по справі, а ст.ст. 279 та 283 КУпАП зазначають, що при розгляді справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховується особа, яка притягається до відповідальності та бере участь у справі, а вже потім приймається рішення та виноситься Постанова по справі.
Таким чином, винесення Постанови по справі ще до того, як був складений протокол та внесені до нього пояснення водія, є грубим порушенням норм КУпАП та свідчить про формальний розгляд справи.

2. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
- чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
- чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
- чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
- чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Ст. 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із п. 2.3.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 (далі – Інструкції) «за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 КУпАП, - працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання».
У Протоколі та Постанові не міститься жодних відомостей щодо того, чи мав інспектор ДПС Голік О.В. спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, та п. 4.1 (абзац 3) Інструкції, оскільки відповідно до п. 12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п. 16.6 Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол.
При всьому цьому, інспектор ДПС при складанні протоколу та постанови нехтував Інструкцією , а саме, п. 11.17 встановлено, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки. Як видно зі змісту протоколу, ці положення не дотримані
Крім того, Постанова не містить гербової печатки.
У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В протоколі свідків не зазначено. Відповідно протокол не відповідає вимогам вищезгаданої статті, так як у відповідності до якої, в протоколі обов’язково повинні бути зазначені свідки, якщо вони були. Інспектор ДПС відмовився внести до Протоколу дані гр. .......... Костянтин Вікторович , який мешкає за адресою: м.Херсон вул.. .............. та Соловчун Віталій Олександрович, який мешкає за адресою: ..........................., у якості свідків, свідчення яких, могли забезпечити всебічний та об’єктивний розгляд справи.

3. Відповідно до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого Наказом МВС від 01.03.2010 № 33 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 р. за № 262/17557, прилад «Візир» віднесений до таких, які працюють виключно в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 12.1. Інструкції «Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом».
Крім того, п. 12.3. тієї ж Інструкції вказує на те, що оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі "Автомобіль" для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
Не зважаючи на це інспектор ДПС вказав у Протоколі, що до нього додається фотофіксація хоча не мав жодної технічної можливості зробити роздруківку, відповідно до чого, інспектор ДПС не міг об’єктивно по суті розглянути питання на місці, що ще раз доводить формальний підхід до розгляду справи.
У відповідності до 12.4. Інструкції «Інспектори з адміністративної практики Державтоінспекції МВС або особи, які виконують їх обов'язки, складають картку обліку про адміністративне правопорушення, розглядають матеріали адміністративної справи згідно із статтями 258, 276, 278 КУпАП та виносять постанову в справі про адміністративне правопорушення».

4. Згідно із ст. 14-1 КУпАП, швидкість транспортного засобу має вимірюватись працівниками ДАІ приладом, який обладнано автоматичним режимом фіксації і має функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Тільки за таких умов отриманні покази набувають доказового значення у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі справи – жодних даних, отриманих за допомогою спеціального технічного засобу, з фіксацією правопорушення, яке мені інкримінується, з чітким зображенням транспортного засобу (його марки, кольору, номерного знаку), яким я керував до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ в руках, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В даному випадку співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, при цьому немає ніяких даних у якому режимі працював вимірювальний пристрій. Це робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Фіксація порушень ПДД України приладом «Візир» вручну не відповідає вимогам закону та нормативним актам МВС України.
Крім того, у Постанові відсутні відомості про те, хто саме проводив фотофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, так як до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

5. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції дозволяється використовувати технічні засоби для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами. Також маю зазначити, що згідно зі ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність ”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

Протокол та Постанова не містить жодних відомостей про те, що прилад «Візир» №0812384 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки. Моє клопотання на пред’явлення вищезазначених документів на прилад «Візир» №0812384 інспектор ДПС проігнорував, що підтверджує їх відсутність на час вимірювання.

Ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, п.3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до п.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Прошу суд, в разі заперечення проти адміністративного позову відповідачем, застосувати при вирішенні спору п. 2 ст. 79 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також звертаю увагу суду на те, що зі мною в автомобілі знаходилися громадяни України Косінцев Костянтин Вікторович , який мешкає за адресою: м.Херсон ...................... та Соловчун Віталій Олександрович, який мешкає за адресою: ....................................., яких я прошу визнати свідками подій по даній справі.
Зважаючи на викладене вважаю, що Постанова прийнята з порушеннями Конституції та законів України, є не обґрунтованою, та протиправною.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293, ст. 295 КУпАП, ст. ст. 2, 6-11, 17, 18 КАС України,

ПРОШУ:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії Інспектора БДПС ДАІ м. Херсон, прапорщика міліції Голіка Олександра Вікторовича 
3. Зазначену постанову серія ВТ1 №063582 від 23.06.11 у справі про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати.
4. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення і складу адміністративного правопорушення в моїх діях.

Додатки:

1. Копії позовної заяви на 6 арк. - 2 прим.
2. Копія постанови серії ВТ1 №063582 від 22.06.2011р.
3. Копія протоколу серії ВТ1 №152765 від 23.06.2011р.
4. Копія паспорта Гришечкіна Дмитра Васильовича.

Оскарження постанови на знак 5.16 ПДР:
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ №246184 від 05.05.2010 року.
05.05.2010 року стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ №246184 за невиконання вимог дорожнього знаку 5.16 правил дорожнього руху, інспектором ДАІ, старшим сержантом міліції, Бєланом Є.В.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.
Суть обставин.
05.05.2010 року я рухався на автомобілі NISSAN NOTE, державний номер АРВН, по вул.Страрокодацької в напрямку Запорізького шосе зі сторони вул. Ясно-полянської. Перехрестя вулиць Яснополянської , Старокодацької та Аеропортової я прої-хав на зелений сигнал світлофора у правій смузіі. За 10 метрів від перехрестя був зупине-ний інспектором ДАІ Бєланом Є.В. (надалі – інспектор),котрий не представившись, повідомив, що я не дотримався вимог знаку 5.16, переїхавши перехрестя у правій смузі.
Інспектору ДАІ я пояснив, що рухався до перехрестя у правій смузі, знак 5.16 не бачив, та як його видимість перекривали вантажні автомобілі Аеропортової MAN та МАЗ з причепом. Коли я побачив знак, то вже не мав можливість змінити ряд, так як своїми діями міг ство-рити перешкоду іншим учасникам дорожньго руху. На право я не повернув із-за того, що по вулиці нанесена дорожня розмітка 1.1 (сполошна смуга) через яку забороняєтся робити разворіт, а шукати місце для розвороту у незнайомому місці не мав можливості, так як у мене закінчилось пальне і я рухався на заправку,для того щоб авто не «заглохло» і не чинило небезпеку та перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, біля якої мене зупинив працівник ДАІ. На мої зауваження інспектор ДАІ Бєлан Є.В. уваги не звернув, але я наполягав перевірити мої свідчення стосовно кількості палива, взяв мої документи, сів у свій автомобіль, склав протокол про адміністративне правопорушення (серія АЕ №296557)та одночасно з цим виніс відносно мене постанову (АЕ №246184) про адміністративне правопорушення. В протоколі я виклав свої заперечення, але інспектор ДАІ зовсім не звернув на це увагу.
Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні право-порушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасу-ванню з наступних підстав:
1) співробітник ДАІ не представився, що протирічить ч.2 ст.5 Закону України "Про міліцію", порушуючи п 2.1, 2.2 Інструкції з питань діяльності ДПС ДАІ МВС Ураї-ни (ІзПД ДПС) Наказ №111 від.27.03.2009р., і усі вказані відомості про нього стали відомі з протоколу про адміністративні правопорушення серії АЕ № 296557 від 05.05.2010р., та нагрудної таблички з ім’ям та призвіщем інспектора;
2) мені не було роз’яснені мої права та обов’язки , передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП чим було порушено ст.256, 279 КУпАП;
3) під час розгляду справи не було наведено ніяких доказів, передбачених ст.251 КУ-пАП, щодо порушення мною вимог дорожнього знаку 5.16, чим було порушено ст.279 КУпАП та суперечить ст.62 Конституції України.
4) Мій проїзд з вул. Яснополянської на вул. Страрокодацьку повністю підпадає під визначення крайньої необхідності, а згідно ст.18 КУпАП передбачаєтся, що не є ад-міністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам гро-мадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Згідно ст.287 ч.1 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
На підставі викладеного, керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 2, 6-11, 17, 18, 19, 104, 105, 106,108 КАС України, ст.ст. 280, 287, 288, 289 КУпАП,
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. Постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АЕ №246184 від 05.05. 2010 року визнати недійсною та скасувати.
3. До винесення рішення у справі - призупинити дію постанови.
4. Про результати розгляду повідомити скаржника у встановлені 
законодавством терміни.

Оскарження постанови ст.122 ч.1, п.12.10 правил ПДД 50км\год:

Окружний адміністративний суд 
міста Києва, вул. Командарма Камєнєва, 8 корп. 1 
01601, м. Київ Тел. (044) 278-49-02

Позивач: 

Відповідач:
Сіденко Андрій Іванович 
сержант міліції Інспектор взводу Дорожньо-патрульної служби з обслуговування стаціонарних постів №4  Державної автомобільної інспекції Херсонської області 
Управління Державної автомобільної інспекції Херсонської області 
73034, м. Херсон, пр-т.Адмірала Сенявіна, 128 , тел.(0552) 43-25-36 

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання незаконною та скасування 
постанови серії ВС1 №085891 по справі про адміністративне правопорушення
від 04.06.2015 р.

Суть справи:
04.06.2015 Олексій Анатолійович (надалі-Позивач)керуючи т/з DAEWOO AA 4408AA на автодорозі Одеса- Мелітополь - Новоазовськ на 203 км. був зупинений інспектором Сіденко А.І.(надалі-Відповідач)
за нібито порушення ПДР, а саме порушення вимог дорожнього знаку 3.29., який обмежує максимальну швидкість до 50 км на годину.
Після зупинки Позивач пояснив інспектору, що відповідно п. 12.10 Правил Дорожнього руху він не може бути притягнений до адміністративної відповідальності оскільки зі знаком 3.29 (обмеження максимальної швидкості) не встановлений знак 1.37 (дорожні роботи). А також, згідно відповіді (копія додається) Резнікова В.В. від 14 травня 2012 року водій не може бути підданий адміністративному впливу, якщо не виконана умова, щодо встановлення знаку та виконання робіт.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Відповідач було заявлено клопотання про надання права на захист, оскільки інспектор не хотів об’єктивно, всебічно та неупереджено розібратися при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Склавши адміністративний протокол інспектор долучив до матеріалів справи клопотання Біліневич О.А. та одночасно виніс постанову ВТ1 №181093 тим самим проігнорувавши вище вказане клопотання.

Вищевказана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. 
Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності.
Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.
У діях Біліневич О.А., які кваліфікуються за ч.1 ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій Біліневич О.А. не вчиняв, оскільки:
Відповідно до п.12.9 ПДР України: «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 — 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;»
Відповідно до п.12.10 ПДР України: «Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. 
У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху».
У червні 2012 року для оскарження рішення інспектора взводу ДПС з ОСП №4 ДАІ Херсонської обл. сержанта міліції Сіденко Андрія Івановича, Біліневич О.А. звернувся до Начальника ДАІ МВС України в м.Херсон.
На своє звернення Біліневич О.А. отримав відповідь (копія додається) УМВС України в Херсонській області Управління Автоінспекціїї від 22.07.2012 за підписом заступника начальника В.М.Шарамбай у якій повідомляється, що водій повинен всебічно оцінювати ситуацію для прийняття рішення щодо вибору швидкості руху.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: - при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 
Оскільки, у вчиненні адміністративного правопорушення винним себе Позивач не вважав та не володів достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення, йому необхідна була кваліфікована правова допомога при розгляді даної справи, зокрема, для складання й написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.59, 64 Конституції України, ч.1 ст.268 КУпАП, з метою всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, Позивачем було заявлене клопотання про надання права на захист у якому було зазначено: 
1. Долучити дане клопотання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
2. Надати мені можливість реалізувати моє право на правову допомогу
3. Надати мені час для вибору захисника моїх прав в громадській організації, у зв’язку з чим розгляд справи про адміністративне правопорушення відкласти на іншу дату.
4. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.
Отже, вищенаведене свідчить, що Біліневич О.А. не вчиняв адміністративного правопорушення та його незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у даному випадку не можна взагалі говорити про законність застосування адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 247, 251, 287-289, 291-293 КУпАП, ст.. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 КАС України, Конституцією України


ПРОШУ: 
1. Поновити строки оскарження протоколу та постанови у зв'язку із оскарженням до керівництва Відповідача.
2. Постанову ВТ1 №085991 про притягнення Біліневича О.А. до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП визнати незаконною та скасувати за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрити.

Додатки:
1. Копія листа УМВС України в Херсонській області Управління Державтоінспекції(1 арк.)
2. Копія Постанови серія ВТ1 №085991 від 04.06.2012 року. ( 1 арк.)
3. Копія Протоколу серія ВТ1 №184640 від 04.06.2012 року. (1 арк.)
4. Відповідь начальника центру безпеки дорожнього руху Резникова В.В. від 14 травня 2012, щодо застосування пункту 12.10 Правил дорожнього руху.
5. Позовна заява з додатками для всіх учасників ( 3 екз.)

Ст. 22 ЗУ "Про виконавче провадження"

1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;