АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Про визнання дій інспектора ДАІ - неправомірними та скасування постанови 

 ДО КОРАБЕЛЬНОГО РАЙОННОГО СУДУ М. МИКОЛАЄВА

ПОЗИВАЧ: _____________, проспект _____, кв. ____
м. Миколаїв, 
тел..(0512)000000

ВІДПОВІДАЧ: Інспектор ДПС ДАІ РДПС взводу 
з ОСП №1 при УДАІ УМВС України в Херсонській області 
старшина міліції Притула Сергій Віталійович, 
73034, м. Херсон, вул. Сенявіна, 128
тел. (0552) 43 25 36


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Про визнання дій інспектора ДАІ - неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення (далі –КУпАП), яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи. Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Статтею 288 КУпАП передбачено, що особа яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
11.07.12р. приблизно о 06 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21099020», державний номерний знак ВЕ 6475 ВЕ , на 11 км автомобільної дороги Херсон – Джанкой - Керч проїжджаючи повз поста ДАІ, я був зупинений інспектором ДПС Притулою Сергієм Віталійовичем (далі – Відповідач), який пояснив мені, що причиною зупинки є порушення мною вимог дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху (далі -ПДР) «Обмеження максимальної швидкості» на якому було зазначено обмеження швидкості 50 км/год., а я рухався зі швидкістю 81 км/год., після цього показав відео на приладі «Трюкам». Після цього попросив надати йому мої документи.
Отже, постановою серії ВТ1 №089580 про адміністративне правопорушення мене було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення, передбачене ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання вимог п.12.9б ПДР.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим.
Рухаючись по цій ділянці дороги я дійсно бачив знаки обмеження швидкості руху, але не побачивши під ними знаку 1.37 «Дорожні роботи» я зробив висновок, що ці знаки були залишені після проведення дорожніх робіт і продовжував рухатись зі швидкістю приблизно 80 км/год., адже згідно п. 12.10 ПДР додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Очевидно, що інспекторові у зв’язку із займаною посадою було відомо про дані норми законодавства, однак він грубо перевищив службові повноваження, використавши їх для незаконного накладання штрафу на мене, напевно виконуючи план по кількості накладених штрафів.
Все це я пояснив Відповідачу. Але він не хотів нічого чути і наполягав на складанні протоколу. Зважаючи на те, що Відповідач ігнорував мене я звернувся до старшого на посту. Ним був командир взводу ДАІ капітан Борідько Олексій Олексійович. Але і він продовжував протиправні дії стосовно мене, наполягаючи на тому, що ці знаки стоять законно.
Зрозумівши, що представники ДАІ будуть продовжувати чинити безлад, я припинив їм щось доказувати і Відповідач склав протокол серії ВТ1№192664.
Склавши протокол Відповідач надав мені його для підпису. Після цього він ставши перед моїм автомобілем став заповнювати постанову, потім приніс мені її для підпису. Це мене обурило, так як Відповідач грубо порушив чинне законодавство, а саме ст..279 КУпАП в якій сказано наступне:
розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або посадової особи, яка розглядає дану справу.
головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Також Відповідач не виконав вимоги ст..280 КУпАП в якій сказано:
орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, інспектор ДАІ повинен був повідомити мене та зазначити це в постанові про притягнення мене до адміністративної відповідальності з яких саме міркувань виходив інспектор , яким чином давав оцінку та досліджував обставини на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши мене до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст..33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Жодна з цих норм КУпАП не була виконана.
Відповідно до ст..268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має великий перелік прав, зокрема право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однак, я таких дій не скоював, і в моїх діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення.
Свідком всього того що відбувалось був пасажир мого автомобіля громадянка Агафонова Крістіна Володимирівна.
Прошу особливу увагу звернути суд на норму, встановлену ч. 2 ст.71 КАС, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З даної норми, випливає, що постанова, яка оскаржена в судовому порядку, де інспектор-відповідач не з’явився до суду, жодним чином не повідомив суд, що заперечує проти позову, не довів правомірність свого рішення, має бути скасована як така, що визнається відповідачем.
Згідно із ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. А відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Але Відповідач при складанні постанови знехтував ці принципи та зробив неможливим правильний розгляд справи з оцінкою всіх обставин та доказів.
Таким чином, саме дії Відповідача щодо складання відносно мене протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вважаю неправомірними, а постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ґрунтуючись на вищевикладеному, а також керуючись ст.ст. 6, 287, 288, 289 КпАП України, та ст. 6, 17, 18, 19, 100, 104- 106 КАС України,


ПРОШУ СУД:
1.Визнати дії інспектора ДПС ДАІ РДПС взводу з ОСП №1 при УДАІ УМВС України в Херсонській області старшини міліції Притули Сергія Віталійовича щодо складання відносно мене постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія ВТ1 №089580 від 11.07.2012р. – протиправними.
2. Скасувати постанову серія ВТ1 №089580 від 11.07.2012 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст122 КУпАП складеного на Агафонова Сергія Сергійовича, як не об ґрунтова. 
3. Допитати в якості свідка Агафонову Крістіну Володимирівну.



ДОДАТКИ:
1. Копія постанови серія ВТ1 №089580 від 11.07.2012р.,
2. Копія протоколу серія ВТ1 №192664 від 11.07.2012р.,
3. Копія посвідчення водія,
4. Копія реєстраційного талону на транспортний засіб,
5. Копія паспорту (з аркушем реєстрації),
6. Дві копії адміністративного позову з додатками.

Скасування постанови ч.1 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки)

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про скасування постанови серії __ №_______ про адміністративне правопорушення

від «____»_____________ 2012 року

«_____» ___________2012 року, постановою серії___ № _____ по справі про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС ДАІ прапорщиком міліції ____________, було накладено на мене, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн., за зупинку автомобілем марки ______ д.н.з. _______, власником якого я являюсь, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 д.1 «Зупинку заборонено».

З вищевикладеною постановою не погоджуюсь, вважаю її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.

У моїх діях, які кваліфікуються за ч.1ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій я не вчиняла, оскільки це була вимушена зупинка з невідомих мені причин машина зупинилась і я не мала можливості її завести тому для уникнення аварійної ситуації на дорозі та для нормальної можливості руху транспорту на даному участку дороги, мною вчинено вимушену зупинку на боковій частині, щоб не заважати руху транспорту. Машина зупинилася та був заблокований центральний замок, я включила аварійну світлову сигналізацію та поїхав на станцію технічного обслуговування для того, щоб привезти спеціаліста. В час моєї відсутності, працівники автоінспекції порахували мою аварійну зупинку за адміністративне правопорушення та наклали адміністративне стягнення.

Таким чином, в моїх діях відсутня суб’єктивна сторона (умисел або необережність) складу правопорушення передбаченого ч.1.ст122 КУпАП.

В момент моєї вимушеної зупинки, зі мною в машині перебував мій чоловік ___________ та його товариш _________________, які можуть підтвердити той факт, що зупинка була вимушена і що була ввімкнена аварійна світлова сигналізація.

Взагалі вчинене мною діяння не підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови мною нібито порушено п. 3,34 д.1 ПДР України, хоча при винесенні даної постанови інспектор ДАІ не врахував інших положень ПДР України, а саме пп. 9.9 «а» та 15.14, де вказується про можливість вимушеної зупинки, що не є порушенням ПДР, а саме:
Пункт 9.9. ПДР України: «аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі вимушеної зупинки на дороз»і; Пункт 15.14 ПДР України: «у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил».

У моєму випадку було здійснено вимушену зупинку і це не слід розцінювати, як порушення ПДР та кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення.

Крім того слід врахувати те, що працівниками ДАІ було порушено також вимоги(правила) встановлені КУпАП. Було порушено вимоги статті 247 КУпАП, а саме працівники ДАІ не застосували даної статті і незаконно притягнули мене до адміністративної відповідальності, а навпаки інспектор зобов’язаний був закрити провадження, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол та ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка вчинила правопорушення, тобто це свідчить про те, що я зобов’язана була підписати протокол та відповідно мала право дати свої зауваження, але протокол я по сьогоднішній день не бачила та взагалі невідомо чи від був складений і фактично я не мала змоги дати свої зауваження до протоколу. Таким чином працівником ДАІ було порушено ст.ст.254, 256 КУпАП.

Отже, вищенаведене свідчить, що мною не було вчинено адміністративного правопорушення та мене незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.

Згідно Ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у моєму випадку не можна взагалі говорити про законість застосування адміністративного стягнення, адже постанова винесена без моєї участі у справі. Свідчення цього відсутність підпису на постанові в графі «підпис особи відносно якої винесено постанову».

При цьому порушено вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, згідно з якою справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Внаслідок порушення зазначеної норми я була позбавлена можливості дати по справі особисті пояснення, заявити клопотання про допит свідків та про витребування доказів, у зв’язку з чим оскаржену постанову не можна вважати законною.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями встановленими КУпАП.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати держмита.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскаржувану постанову я отримала лише _______ цього року, а тому не мала повних десять днів, відведених Законом, для оскарження даної постанови а від так вважаю, що мною з поважних причин пропущено строк на подання позову який я прошу суд поновити. 

Враховуючи викладене, керуючись п.п. 9.9, 15.14 ПДР України, ст.ст. 287-289, 291-293 КУпАП, ст.ст. 6, 74, 104-106, 107 КАС України, ПРОШУ:

Клопотання в Даї ст122.ч.1, п.12.9:
Начальнику відділу ДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві
04212, м.Київ, вул. Рокосовського, 10- А

***
***

КЛОПОТАННЯ

10.07.2012р. старшим інспектором взводу ОСП 1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області капітаном міліції Романчуком П.М. складено протокол серії ВТ1 № 190960 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме порушення пункту 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Зазначений протокол складено незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню з наведених нижче підстав.

10.07.2012р. я, ***, керуючи автомобілем ДЕУ Сенс, державний номер ***, рухався по дорозі Е 97 (М-17) Херсон – Керч. На 11км дороги, де дозволена швидкість руху складає 110км/год згідно п.12.6 ґ), я рухався зі швидкістю 90км/год, що відповідає вимогам п. 12.9 б) Правил дорожнього руху.
Проте, був зупинений капітаном міліції Романчуком П.М. та всупереч вимогам ст.7 КУпАП звинувачений в порушенні вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 50км/год».

Звинувачення капітана міліції Романчука П.М. є безпідставними, оскільки я не перевищував швидкості, зазначеної на знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 50км/год». Швидкість, зазначена в протоколі серії ВТ1 № 190960 вимірювалась поза зоною дії вказаного знаку 3.29, як це визначено Правилами дорожнього руху (фотографії в додатку).

Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 – від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту.

Також слід зазначити, що станом на 10.07.2012р. додаткові обмеження швидкості руху могли бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 "Дорожні роботи".
Також, відповідно до п. 12,10 Правил дорожнього руху у разі, коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 встановлені без проведення дорожніх робіт, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Зазначений дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" встановлено без попереджувального знаку 1.37 "Дорожні роботи" (фотографії в додатку).
Станом на 10.07.2012р. дорожні роботи на зазначеній ділянці дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч не проводились (фотографії в додатку).
Зона дії знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" перервана попереднім перехрестям, позначеним дорожьою розміткою і дорожніми знаками (фотографії в додатку).
Перехрещувана дорога асфальтована, вказана на автомобільних картах, на ній нанесено дорожню розмітку (фотографії в додатку).

Ці свідчення зазначені мною в протоколі серії ВТ1 № 190960 від 10.07.2012р.


Враховуючи викладене, керуючись ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПРОШУ:

1. Прийняти клопотання до розгляду та долучити до матеріалів справи;

2. Закрити провадження по справі про притягнення *** до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.


Додатки: за текстом
1. Фотографії зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч на 17 аркушах;
2. Фрагменти супутникової і схематичної карти зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч з пошукової системи Google на 8 аркушах;
3. Панорамні зображення зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч з поміткою положення на карті з пошукової системи Яндекс на 6 аркушах.


17.08.2012

Скарга про неправильно встановлені знаки:
Начальнику УМВС України
в Херсонськй області
73014, м. Херсон, вул. Кірова, 4

***
***

СКАРГА.

Листом № 6/35-Л-62 від 27.09.2012р. УДАІ УМВС України в Херсонській області, за підписом заступника начальника С.М. Карпенка, мене повідомлено про дорожні знаки 3.29, які встановлені на посту № 1 «Пассат», а також про зміни № 668 до Правил дорожнього руху від 18.07.2012р.

Поглиблені знання вимог Правил дорожнього руху С.М. Карпенко проявив з метою надання недостовірної відповіді на моє клопотання від 17.08.2012р. до відділу ДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві.

Проте, С.М. Карпенко не врахував, що клопотання стосується події, яка сталася 10.07.2012р. 

Станом на 10.07.2012р. додаткові обмеження швидкості руху могли бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 "Дорожні роботи".
Відповідно до вимог п. 12.10 Правил дорожнього руху, що діяли станом на 10.07.2012р., у разі, коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 встановлені без проведення дорожніх робіт, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

10.07.2012р. дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" біля стаціонарного посту №1 було встановлено без попереджувального знаку 1.37 "Дорожні роботи" (фотографії було надано в додатку до клопотання).
Станом на 10.07.2012р. дорожні роботи на зазначеній ділянці дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч не проводились (фотографії було надано в додатку до клопотання).

Окрім того, зона дії знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" переривається перехрестям, розташованим між дорожнім знаком 3.29 і стаціонарним постом (фотографії було надано в додатку до клопотання).
Це перехрестя відповідає вимогам п. 1.10 Правил дорожнього руху, про що було повідомлено в клопотанні (фотографії перехрестя і перехрещуваної дороги було надано в додатку до клопотання).

Вищезазначене вказано в протоколі серії ВТ1 № 190960 від 10.07.2012р., про що повідомлено мною в зазначеному клопотанні.

Таким чином, С.М. Карпенко надав відповідь, яка не стосується суті справи, порушеної в клопотанні від 17.08.2012р., чим порушив вимоги ст.16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Також вважаю, що в діях С.М. Карпенка містяться ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366, 367 Кримінального кодексу України.


Враховуючи викладене, керуючись ст. 40 Конституції України, ст. ст. 1, 4 Закону України "Про звернення громадян",

ПРОШУ:

1. Провести службове розслідування за фактом вчинення заступником начальника УДАІ УМВС України в Херсонській області С.М. Карпенком корупційних дій та службового підроблення;

2. Усунути з займаної посади заступника начальника УДАІ УМВС України в Херсонській області С.М. Карпенка за зловживання службовим становищем з метою приховування неправомірних дій підлеглих співробітників взводу ОСП 1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області;

3. Призначити позачергову медичну комісію для визначення психофізичного стану заступника начальника УДАІ УМВС України в Херсонській області С.М. Карпенка в зв’язку з написання ним беззмістовного листа.


Додатки: 
1. Копія клопотання від 17.08.2012р. на двох аркушах;
2. Копія листа № 6/35-Л-62 від 27.09.2012р. УДАІ УМВС України в Херсонській області, за підписом заступника начальника С.М. Карпенка на двох аркушах.

Оскарження ст.122.ч.1. п.12.9:
Начальнику відділу ДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві
04212, м.Київ, вул. Рокосовського, 10- А

***
***

КЛОПОТАННЯ

10.07.2012р. старшим інспектором взводу ОСП 1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області капітаном міліції Романчуком П.М. складено протокол серії ВТ1 № 190960 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме порушення пункту 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Зазначений протокол складено незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню з наведених нижче підстав.

10.07.2012р. я, ***, керуючи автомобілем ДЕУ Сенс, державний номер ***, рухався по дорозі Е 97 (М-17) Херсон – Керч. На 11км дороги, де дозволена швидкість руху складає 110км/год згідно п.12.6 ґ), я рухався зі швидкістю 90км/год, що відповідає вимогам п. 12.9 б) Правил дорожнього руху.
Проте, був зупинений капітаном міліції Романчуком П.М. та всупереч вимогам ст.7 КУпАП звинувачений в порушенні вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 50км/год».

Звинувачення капітана міліції Романчука П.М. є безпідставними, оскільки я не перевищував швидкості, зазначеної на знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 50км/год». Швидкість, зазначена в протоколі серії ВТ1 № 190960 вимірювалась поза зоною дії вказаного знаку 3.29, як це визначено Правилами дорожнього руху (фотографії в додатку).

Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 – від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту.

Також слід зазначити, що станом на 10.07.2012р. додаткові обмеження швидкості руху могли бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 "Дорожні роботи".
Також, відповідно до п. 12,10 Правил дорожнього руху у разі, коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 встановлені без проведення дорожніх робіт, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Зазначений дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" встановлено без попереджувального знаку 1.37 "Дорожні роботи" (фотографії в додатку).
Станом на 10.07.2012р. дорожні роботи на зазначеній ділянці дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч не проводились (фотографії в додатку).
Зона дії знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" перервана попереднім перехрестям, позначеним дорожьою розміткою і дорожніми знаками (фотографії в додатку).
Перехрещувана дорога асфальтована, вказана на автомобільних картах, на ній нанесено дорожню розмітку (фотографії в додатку).

Ці свідчення зазначені мною в протоколі серії ВТ1 № 190960 від 10.07.2012р.


Враховуючи викладене, керуючись ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПРОШУ:

1. Прийняти клопотання до розгляду та долучити до матеріалів справи;

2. Закрити провадження по справі про притягнення *** до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.


Додатки: за текстом
1. Фотографії зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч на 17 аркушах;
2. Фрагменти супутникової і схематичної карти зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч з пошукової системи Google на 8 аркушах;
3. Панорамні зображення зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч з поміткою положення на карті з пошукової системи Яндекс на 6 аркушах.


17.08.2012

.............................................

Інформаційний запит чи винесена постанова:
Начальнику УДАІ ГУ МВС 
України в м.Києві
01030, м.Київ, вул. Хмельницького, 54

***
***



ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ.

10.07.2012р. старшим інспектором взводу ОСП 1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області капітаном міліції Романчуком П.М. складено протокол серії ВТ1 № 190960 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме порушення пункту 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 40 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 10, 20, Закону України "Про інформацію", ст. ст. 3, 4, 5, 10, 14, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації",

ПРОШУ:

1. Надати інформацію, чи винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення на основі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВТ1 № 190960?

2. Якщо постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена, прошу надати її копію.


***

Апеляційне оскарження постанови ст.121.ч.1:

Апелянт
Позивач ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ

Справа № ______________
Суддя Гаврилов В.А.
Заява про апеляційне оскарження подана 29.06.09р.


А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
в порядку адміністративного судочинства

22 червня 2009 року Куйбишевським районним судом було винесено постанову по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу. Вказаною постановою суду в задоволенні позову було відмовлено.
Підставою для винесення інспектором ЫЫЫЫЫЫ постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 відносно мене стало те, що я - ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак АААААА, на вул.Куйбишева у м.Донецьк, проїхав на жовте світло світлофору на пішохідному переході, чим, на думку інспектора ДАІ, порушив п.8.7.3 ґ ) Правил дорожнього руху (надалі – ПДР), яким визначено, що жовтий сигнал забороняє рух.
Вважаю, що судом було неповно з’ясовано обставини справи, постанову Куйбішевського районного суду м.Донецька від 29.06.09 винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Судом порушено принцип законності.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС) закріплено, що «суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Пункт п.8.7.3 ґ ) ПДР, який інспектор ДПС визнав порушеним в оскаржуваній постанові та в якому викладено значення сигналів світлофора, передбачає, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Тобто цей пункт правил має загальне значення (наприклад, як п.1.10 ПДР, який визначає термінологію), перелічує види сигналів світлофору, та не містить норм, які б зобов’язували учасників дорожнього руху утриматися від вчинення будь-яких дій чи, навпаки, зобов’язували виконати певні дії або надавали б будь-які переваги учасникам дорожнього руху.
В той же час як пункти 8.10 та 8.11 ПДР зобов’язують водіїв зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62. «Місце зупинки» перед світлофором, пішохідним переходом та надають право водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР, рухатися далі, не вдаючись до екстреного гальмування за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху для всіх випадків, які можуть статися з учасниками дорожнього руху, чітко визначені норми, які зобов’язують учасників виконувати певні дії або містять заборону щодо їх виконання. Так пунктом 12.9 г) ПДР водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Суд прийняв рішення про порушення мною норми закону, якої не існує.

В мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду суддею було встановлено, що я вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУаП. Але ж, вчинення правопорушень, передбачених п ч.1 ст.122 КУаП , карається накладенням штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 255грн. до 340грн. В той час, як в постанові адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 зазначена сума штрафу 425грн.

2. Судом порушено принцип диспозитивності здійснення правосуддя.
Один із основних принципів судового процесу, за яким сторони мають можливість розпоряджатися процесуальними засобами захисту своїх прав і інтересів, бути вільними у наданні доказів, рівноправними у їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом є принцип диспозитивності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В постанові суду від 22.06.09 на підтвердження факту адміністративного правопорушення суд врахував такі докази:
1. пояснення позивача, відповідача;
2. пояснення свідка;
3. копію протоколу.

Вважаю, що судом були використані недопустимі докази. В якості свідка суд вбачив за можливе залучити УУУУУУУ, який є співпрацівником ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька та 22.12.08р. ніс чергування разом із відповідачем. Обставини справи стали йому відомі під час виконання службових обов’язків. У відповідності до ст.65 КАСУ не можуть бути допитані як свідки представники в судовому процесі про обставини справи, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника. Знаходячись 22.12.08 на вулиці Куйбишева, УУУУУУ виконував функції представника Державної патрульної служби, тому його об’єктивність та неупередженість свідчень, даних проти мене в судовому засіданні, викликають сумніви.
Також у відповідності до ст.256 КУпАП відомості про свідків повинні бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. В протоколі від 22.12.08 № АН 027107 жодних даних про свідка УУУУУУУ не міститься.
Слід наголосити, що деякими нормативними актами, що регулюють діяльність ДПС в Україні, містять пряму заборону участі працівника ДПС в процесуальних діях в якості свідка. Так, наприклад, Постановою КМ України від 17.12.08 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» зазначено, що «огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо упередженості яких є сумніви». В даному випадку працівник ДПС може виступати тільки як співвідповідач.

Копія протоколу про адміністративне правопорушення також не може бути використана судом в якості доказу моєї провини, оскільки саме цей протокол є предметом скарги. В якості доказів можуть бути використані дані, свідчення, речі та інші фактичні дані, які встановлюють наявність або відсутність обставин справи.
Враховуючи положення п.п.8.10, 8.11, 12.9 г), я намагався довести суду, що для того, щоб виконати вимоги пункту 8.10 ПДР та зупинитися після ввімкнення жовтого сигналу світлофору, я мав би бути змушений здійснити екстрене гальмування, в той час як мокре покриття дороги могло спричинити занос автомобіля та створення для мене аварійної ситуації. Мої пояснення не були прийняті судом з причини ненадання доказів необхідності такого гальмування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять будь-яких правил застосування екстреного гальмування. Водії зобов’язані самостійно визначати необхідність екстреного гальмування в кожному окремому випадку, виходячи з обставин дорожньої ситуації. Зокрема треба враховувати якість дорожнього покриття, освітлення, погодні умови, близькість споруд, інженерних комунікацій та інш., а також наявність поруч інших учасників дорожнього руху.
Такі обставини, які змусили мене не вдаватися до екстреного гальмування, були мною наведені суду, але судом не враховані, посилаючись на те, що вони не передбачені п.8.11 ПДР. Але ж, навпаки, п.8.11 надає право водієві проїхати на жовтий сигнал світлофору та не вдаватися до екстреного гальмування, незалежно від причин уникнення такого гальмування.
Слід відмітити, що п.12.9 ПДР забороняє водіям перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.04-12.7 ПДР, та на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 ПДР. Також п. 12.1 ПДР зобов’язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. По вул.Куйбишева я їхав з допустимою швидкістю 50км/год, враховуючи погодні умови грудня (мокрий сніг, низька температура повітря, крига на дорозі). На пішохідному світлофорі горіло зелене світло для автомобілів та поблизу переходу пішоходи, чи інші машини були відсутні. На цьому пішохідному світлофорі зелене світло перемикається одразу на жовте, без миготіння. Тобто мною були враховані всі обставини для безпечного руху автомобіля, як того вимагають приписи Правил дорожнього руху. В той час як екстрене гальмування могло б призвести до заносу автомобіля, яким я керував, та зіткнення із бетонною опорою, на якій кріпився світлофор.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Фактично при розгляді справи, в порушення п.2 ст.71 КАСУ, судом на мене було покладено обов’язок доказування своєї невинуватості, що грубо порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений в статті 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

3. Судом порушено принцип рівності сторін.
Виносячи оскаржувану постанову суд не оцінив належним чином докази, керувався власною суб’єктивною думкою, яка ґрунтувалася лише на усних свідченнях працівників ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька. Фактично при розгляді справи, в якості доказів, судом було протиставлено свідчення двох працівників ДПС проти моїх свідчень. Причому, за основу винесення рішення суддею була прийнята кількісний показник свідчень з боку кожної сторони. Два свідчення працівників проти мого одного. В той час, як жодне із свідчень не підкріплено жодними матеріальними доказами.
З цього можна зробити висновок, що суд не об’єктивно підійшов до оцінки доказів та надав перевагу одним, нехтуючи іншими.
На твердження ЫЫЫЫЫЫЫЫ, що правопорушення було зафіксовано відеозаписом, я заявив клопотання суду в усному порядку про надання відеозапису для огляду в судове засідання. Це надало б змогу суду бути більш об’єктивним при вирішенні спору. Але в наступне засідання відповідач не надав належних доказів, тому суд надав перевагу міліцейським погонам при оцінці свідчень.

4. Судом порушено порядок видачі судового рішення (постанови).
Як встановлене ст.ст.160,167 КАСУ суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.
У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.
Суддею Гавриловим В.А. в судовому засіданні 22 червня 2009 року не було проголошено рішення суду по адміністративній справі за адміністративним позовом до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫ Не було надано і копії рішення наступного дня. Протягом 10 днів я неодноразово звертався до суду з проханням надати мені копію постанови для реалізації свого права на оскарження незаконного рішення.
Ч.3 ст.160 КАСУ надає право суду у виняткових випадках залежно від складності справи скласти постанову у повному обсязі протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи. Навіть, якщо припустити, що розгляд мого адміністративного позову був дуже складною справою, суддею був порушений 5-денний строк підписання постанови. Копію постанови я отримав лише ______________ після того, як змушений був вже звернутися із письмовою заявою до суду (копію додаю).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2,3,7-11,69-72,86,87,94,98,185-187,195,196,198 КАС України, ст. ст.254,256,288,289,293, КУпАП,

П Р О Ш У С У Д:

1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
2. Розглянути апеляційну скаргу у моєї присутності, повідомивши про дату і час розгляду.
3. Скасувати постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
4. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу задовольнити.
5. Покласти судові витрати на позивача.

Додатки:
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________




18.06.2009р. Позивач