Скарга приватна камера:
Начальнику ВДАІ та АТІ м. Маріуполя 
При УДАІ МВС України в Донецькій обл..
підполковнику міліції
Саєнко Віктору Олександровичу
87500. М. Маріуполь. Вул.. Макара Мазая, 16
ХХХХХХХХХ ХХХХХХХХХХ ХХХХХХХХХХХХ
87500. м. Маріуполь, вул.. ХХХХХХХХ, б. Х
Т. ХХХХХХХХХХХХХХ

СКАРГА
(щодо оскарження дії суб’єкта владних повноважень)

"16" квітня 2011 року я рухався на своєму автомобілі Mazda 3 номерний знак ХХХХХХХХ по вул. Набережній м. Маріуполя від вул.. Лепорського в напрямку вул.. Шевченка зі швидкістю приблизно 55 км/год. Біля придорожньої побудови, яка не містить розпізнавальних знаків (потім інспектор ії назвав «пост ДАІ») був зупинений інспектором ДАІ ХХХХХХ Едуардом Олексійовичем, який мене звинуватив у порушенні п. 9.2 «Б» ПРД України та запропонував мені вийти з власного транспортного засобу та пройти до його автомобіля. Після того, як я відмовився проходити до автомобіля інспектора, він висловив вимогу про передачу документів у зв’язку з тим, що має скласти стосовно мене протокол. На мою вимогу пред’явити мені будь-які докази мого порушення відповів, що порушення зафіксоване прибором «Відеокамера», який стаціонарно знаходиться в його службовому автомобілі та працює повністю від автомобіля. Після передачі документів інспектор пішов до свого автомобіля. Після 10 хвилин очікуванні до мене підійшов інший інспектор (як потім з’ясувалося прапорщик ХХХХХХХХ Віктор Леонідович), який тримав у руці протокол АН1 № 364711 та побутову відеокамеру «JVC». На мій запит що він приніс він відповів: Спеціальний технічний засіб під назвою «Відеофіксатор». Коли я спитав інспектора ХХХХХХХХХХ В. Л. про сертифікат та свідоцтво про державну перевірку на технічний засіб «Відеофіксатор» він відповів, що даних документів в нього немає, але вони знаходяться в кабінеті у Начальника ДАІ, тобто у Вас. На мою думку Інспектор ХХХХський В. Л. використовуючи службове становище намагався ввести мене в оману щодо наявності Сертифіката та Свідоцтва про державну перевірку на побутову відеокамеру. На моє питання чому мене зупинив інспектор Коляда Е.О, якій з його слів виявив правопорушення, але складає протокол не він, інспектор ХХХХда заявив, що вони «працюють у парі» і він має право складати протокол.
Вважаю дії інспектора ХХХХ В. Л. щодо фіксування нібито мого порушення на побутову камеру «JVC» з подальшим складанням пртоколу АН1 № 364711 від 16.04.2011 р. протиправними з таких підстав:
згідно п.21 ст.11 того Закону України «Про міліцію» дозволяє використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Слід зазначити, що таким нормативно-правовими актами є Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р , який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010р. за № 262/17557 та Наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 576/16592. 
Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р. містить вичерпний перелік засобів якими дозволено користуватися для виявлення та фіксування порушень ПДР, а п.18.10. ст.18 Наказу МВС України №111 від 27 березня 2009р прямо забороняє використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. Також в мене є сумніви щодо відповідності побутової відеокамери «JVC» ст.8 Закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» метою якого є захист інформації, яка є власністю держави.

ПРОШУ:
1. Провести ретельну службову перевірку
2. Визнати неправомірними дії інспектора ДПС РДПС м. Маріуполя при УДАІ прапорщика ХХХХХХХ Віктора Леонідовича щодо фіксування нібито мого порушення з допомогою побутової відеокамери та подальшим складанням протоколу без жодних доказів скоєння мною правопорушення.
3. Визнати протокол про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

_____________ 
Дата 

Начальнику УДАІ УМВС України

В Миколаївській області 

вул. Новозаводська, 1 “Б”

гр. ХХХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХХХХ 

ХХ.ХХ.ХХХХ р.н.

що мешкає : вул.ХХХХХ , ХХ, кв.ХХ,

м. ХХХХХХ

моб.:ХХХХХХХХ

СКАРГА.

На постанову ВЕ № ХХХХХ по справі про адміністративне правопорушення 

від 18.08.2010, складену інспектором ДПС ВС УДАІ ст. сержантом міліції 

ХХХХХХ Х.Х. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КупАП.

18 серпня 2010р. інспектором ДПС ВС УДАІ ст. сержантом міліції ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХ cкладено протокол ВЕ1 № ХХХХХ та винесено постанову ВЕ № ХХХХХ у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, щодо мене.

По суті цієї справи хочу заявити, що я є свідомим і законослухняним громадянином, не порушував ПДР та не здійснював зупинку на зупинці для маршрутного транспорту. 18 серпня 2010р., близько 19:45я рухався на власному автоДеу Ланос по пр. Леніна та здійснив зупинку приблизно в 35-40 метрах від зупинки громадського транспорту “Комсомольська”, за мною було припарковано ще 2 автомобіля,

проїзжаючий повз мене автомобіль ДПС д.н. 0062 здійснив зупинку переді мною, з нього вийшов інспектор та роздивившись навколо, підійшов до мене, нерозбірливо представився, та заявив, що я порушив ПДР здійснивши зупинку на зупинці громадського транспорту. Я не погодився тому, що мій авто було припарковано з додержанням ПДР, згідно п.15.9. Зупинка забороняється: е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;тобто вимоги ПДР були мною віконані.

Вважаю, що такі претензії інспектора що до мене були висунуті саме тому, що я знаходився поруч свого авто, а інших водіїв у цей час не було в полі зору і я здався для нього “легкою здобиччю”.

Інспектор поводив себе зухвало, вимагав пройти з ним у службове авто, постійно підвищував голос, намагаючись здійснювати на мене моральний тиск, але я відмовився і сказав, що зачекаю у своєму авто, тоді він передав мої документи напарнику, 

ХХХХХ Х.Х. Яким і було складено вищезгаданий протокол, та винесено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності.

Хочу зауважити, що в протоколі вказано, що мною порушено п.15.9, та не вказано яку саму частину, таким чином виходить, що я зараз порушив всі 11 підпунктів, що є нонсенсом, тобто інспектор не вірно кваліфікував “порушення” ПДР, що є неприпустимим.

Доказів того, що я порушив правила зупинки, співробітником ДАІ, яким складено адмінпротокол, не наведено, ніякі вимірювання не проводились. Сам він знаходився у службовому авто, складаючи протокол, та постанову. 

Хочу зауважити, що мене не було ознайомлено з правами наданими мені ст. 268 КупАП, та ст.63 Конституції України, я попросив надати мені бланк пояснень, чи окремий аркуш для написання детальних пояснень по суті справи, але мені було в цьому грубо відмовлено. Коли я мав намір здійснити запис в протоколі про те що мене не було ознайомлено з правами, протокол було вихоплено в мене з рук і інспектор розпочав волати, “...що як що я не хочу вести себе по людськи”, то він зараз зупинить двох свідків і оформить відмову від підпису. На це я заявив, що він порушує процедуру и не має права заважати давати мені пояснення в протоколі. Після довгої суперечки він всеж таки надав мені протокол на підпіс. Про ці факти мною було сповіщено за телефоном довіри 21-20-91, але ніяких мір прийнято не було, черговий не назвався і запропонував мені написати скаргу. 

Також слід зауважити, що постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності була складена, раніше ніж було оформлено протокол, мені було відмовлено в наданні пояснень, що є грубим порушення порядку розгляду справи. 

Таким чином інспектором було грубо порушено п.12.9, п 2.12 ІНСТРУКЦІЇ з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Н А К А ЗОММВС N 77 від 26.02.2009 . 

Хочу наголосити, що інспектор ХХХХХ Х.Х. мав нагрудний знак старого зразку 

ХХ ХХХ і можливо не знаходився при виконанні службових обов'язків, наступного дня про цей факт мною було дуло сповіщено за телефоном довіри 21-20-91 черговому ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХ, який сказав, що не знає чий це номер жетону и звідки я його взяв. 

Такий підхід дає підстави вважати, що співробітники ДАІ, не виконують своїх прямих службових обов'язків, та не надають водіям реальної допомоги у вирішенні спірних питань.

Таким чином ніяких доказів мого порушення надано не було, ніякі вимірювання, фото-відео зйомка на місці подій не проводилась, свідки відсутні, незважаючи на це, інспектором ДПС ВС УДАІ ст. сержантом міліції ХХХХ ХХХХХ ХХХХХ було складено адміністративний протокол і винесено постанову без достатньої доказової бази, що грубо порушує посадове розпорядження Міністерства Внутрішніх справ від 21.05.2009 № 466: а саме п.1.6.: „Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)”. 

При складанні протоколу мені не були роз'яснені мої права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Окрім наведеного, слід зазначити, що час від зупинки до початку розгляду справи і винесення інспектором постанови, склав згідно часу зазначеному в протоколі 5 хвилин, зрозуміло, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.280 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено. 

Ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В данному ж випадку, докази скоєння адміністративного порушення зовсім відсутні.

З огляду на викладене вважаю, що дії інспектора ДПС ВС УДАІ ст. сержанта міліції ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХ були незаконними.

За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

На підставі викладеного, керуючись стст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:






1. Провести ретельне службове розслідування за фактом порушення моїх прав 
працівниками ДАІ. 

2. Оскаржувану постанову ВЕ ХХХХХ та протокол ВЕ1№ ХХХХХ скасувати, а 

справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

3. За результатами перевірки надати мені письмову відповідь у передбачені законом строки.

ДОДАТКИ

1.Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення

2. Копія протоколу по справі про адміністративне правопорушення

19 серпня 2010р.

________________________ Х.Х. ХХХХХХХ

(Підпис)

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Про визнання дій інспектора ДАІ - неправомірними та скасування постанови 

 ДО КОРАБЕЛЬНОГО РАЙОННОГО СУДУ М. МИКОЛАЄВА

ПОЗИВАЧ: _____________, проспект _____, кв. ____
м. Миколаїв, 
тел..(0512)000000

ВІДПОВІДАЧ: Інспектор ДПС ДАІ РДПС взводу 
з ОСП №1 при УДАІ УМВС України в Херсонській області 
старшина міліції Притула Сергій Віталійович, 
73034, м. Херсон, вул. Сенявіна, 128
тел. (0552) 43 25 36


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Про визнання дій інспектора ДАІ - неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення (далі –КУпАП), яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи. Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Статтею 288 КУпАП передбачено, що особа яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
11.07.12р. приблизно о 06 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21099020», державний номерний знак ВЕ 6475 ВЕ , на 11 км автомобільної дороги Херсон – Джанкой - Керч проїжджаючи повз поста ДАІ, я був зупинений інспектором ДПС Притулою Сергієм Віталійовичем (далі – Відповідач), який пояснив мені, що причиною зупинки є порушення мною вимог дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху (далі -ПДР) «Обмеження максимальної швидкості» на якому було зазначено обмеження швидкості 50 км/год., а я рухався зі швидкістю 81 км/год., після цього показав відео на приладі «Трюкам». Після цього попросив надати йому мої документи.
Отже, постановою серії ВТ1 №089580 про адміністративне правопорушення мене було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення, передбачене ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання вимог п.12.9б ПДР.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим.
Рухаючись по цій ділянці дороги я дійсно бачив знаки обмеження швидкості руху, але не побачивши під ними знаку 1.37 «Дорожні роботи» я зробив висновок, що ці знаки були залишені після проведення дорожніх робіт і продовжував рухатись зі швидкістю приблизно 80 км/год., адже згідно п. 12.10 ПДР додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Очевидно, що інспекторові у зв’язку із займаною посадою було відомо про дані норми законодавства, однак він грубо перевищив службові повноваження, використавши їх для незаконного накладання штрафу на мене, напевно виконуючи план по кількості накладених штрафів.
Все це я пояснив Відповідачу. Але він не хотів нічого чути і наполягав на складанні протоколу. Зважаючи на те, що Відповідач ігнорував мене я звернувся до старшого на посту. Ним був командир взводу ДАІ капітан Борідько Олексій Олексійович. Але і він продовжував протиправні дії стосовно мене, наполягаючи на тому, що ці знаки стоять законно.
Зрозумівши, що представники ДАІ будуть продовжувати чинити безлад, я припинив їм щось доказувати і Відповідач склав протокол серії ВТ1№192664.
Склавши протокол Відповідач надав мені його для підпису. Після цього він ставши перед моїм автомобілем став заповнювати постанову, потім приніс мені її для підпису. Це мене обурило, так як Відповідач грубо порушив чинне законодавство, а саме ст..279 КУпАП в якій сказано наступне:
розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або посадової особи, яка розглядає дану справу.
головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Також Відповідач не виконав вимоги ст..280 КУпАП в якій сказано:
орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, інспектор ДАІ повинен був повідомити мене та зазначити це в постанові про притягнення мене до адміністративної відповідальності з яких саме міркувань виходив інспектор , яким чином давав оцінку та досліджував обставини на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши мене до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст..33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Жодна з цих норм КУпАП не була виконана.
Відповідно до ст..268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має великий перелік прав, зокрема право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однак, я таких дій не скоював, і в моїх діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення.
Свідком всього того що відбувалось був пасажир мого автомобіля громадянка Агафонова Крістіна Володимирівна.
Прошу особливу увагу звернути суд на норму, встановлену ч. 2 ст.71 КАС, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З даної норми, випливає, що постанова, яка оскаржена в судовому порядку, де інспектор-відповідач не з’явився до суду, жодним чином не повідомив суд, що заперечує проти позову, не довів правомірність свого рішення, має бути скасована як така, що визнається відповідачем.
Згідно із ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. А відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Але Відповідач при складанні постанови знехтував ці принципи та зробив неможливим правильний розгляд справи з оцінкою всіх обставин та доказів.
Таким чином, саме дії Відповідача щодо складання відносно мене протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вважаю неправомірними, а постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ґрунтуючись на вищевикладеному, а також керуючись ст.ст. 6, 287, 288, 289 КпАП України, та ст. 6, 17, 18, 19, 100, 104- 106 КАС України,


ПРОШУ СУД:
1.Визнати дії інспектора ДПС ДАІ РДПС взводу з ОСП №1 при УДАІ УМВС України в Херсонській області старшини міліції Притули Сергія Віталійовича щодо складання відносно мене постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія ВТ1 №089580 від 11.07.2012р. – протиправними.
2. Скасувати постанову серія ВТ1 №089580 від 11.07.2012 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст122 КУпАП складеного на Агафонова Сергія Сергійовича, як не об ґрунтова. 
3. Допитати в якості свідка Агафонову Крістіну Володимирівну.



ДОДАТКИ:
1. Копія постанови серія ВТ1 №089580 від 11.07.2012р.,
2. Копія протоколу серія ВТ1 №192664 від 11.07.2012р.,
3. Копія посвідчення водія,
4. Копія реєстраційного талону на транспортний засіб,
5. Копія паспорту (з аркушем реєстрації),
6. Дві копії адміністративного позову з додатками.

Скасування постанови ч.1 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки)

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про скасування постанови серії __ №_______ про адміністративне правопорушення

від «____»_____________ 2012 року

«_____» ___________2012 року, постановою серії___ № _____ по справі про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС ДАІ прапорщиком міліції ____________, було накладено на мене, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн., за зупинку автомобілем марки ______ д.н.з. _______, власником якого я являюсь, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 д.1 «Зупинку заборонено».

З вищевикладеною постановою не погоджуюсь, вважаю її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.

У моїх діях, які кваліфікуються за ч.1ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій я не вчиняла, оскільки це була вимушена зупинка з невідомих мені причин машина зупинилась і я не мала можливості її завести тому для уникнення аварійної ситуації на дорозі та для нормальної можливості руху транспорту на даному участку дороги, мною вчинено вимушену зупинку на боковій частині, щоб не заважати руху транспорту. Машина зупинилася та був заблокований центральний замок, я включила аварійну світлову сигналізацію та поїхав на станцію технічного обслуговування для того, щоб привезти спеціаліста. В час моєї відсутності, працівники автоінспекції порахували мою аварійну зупинку за адміністративне правопорушення та наклали адміністративне стягнення.

Таким чином, в моїх діях відсутня суб’єктивна сторона (умисел або необережність) складу правопорушення передбаченого ч.1.ст122 КУпАП.

В момент моєї вимушеної зупинки, зі мною в машині перебував мій чоловік ___________ та його товариш _________________, які можуть підтвердити той факт, що зупинка була вимушена і що була ввімкнена аварійна світлова сигналізація.

Взагалі вчинене мною діяння не підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови мною нібито порушено п. 3,34 д.1 ПДР України, хоча при винесенні даної постанови інспектор ДАІ не врахував інших положень ПДР України, а саме пп. 9.9 «а» та 15.14, де вказується про можливість вимушеної зупинки, що не є порушенням ПДР, а саме:
Пункт 9.9. ПДР України: «аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі вимушеної зупинки на дороз»і; Пункт 15.14 ПДР України: «у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил».

У моєму випадку було здійснено вимушену зупинку і це не слід розцінювати, як порушення ПДР та кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення.

Крім того слід врахувати те, що працівниками ДАІ було порушено також вимоги(правила) встановлені КУпАП. Було порушено вимоги статті 247 КУпАП, а саме працівники ДАІ не застосували даної статті і незаконно притягнули мене до адміністративної відповідальності, а навпаки інспектор зобов’язаний був закрити провадження, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол та ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка вчинила правопорушення, тобто це свідчить про те, що я зобов’язана була підписати протокол та відповідно мала право дати свої зауваження, але протокол я по сьогоднішній день не бачила та взагалі невідомо чи від був складений і фактично я не мала змоги дати свої зауваження до протоколу. Таким чином працівником ДАІ було порушено ст.ст.254, 256 КУпАП.

Отже, вищенаведене свідчить, що мною не було вчинено адміністративного правопорушення та мене незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.

Згідно Ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у моєму випадку не можна взагалі говорити про законість застосування адміністративного стягнення, адже постанова винесена без моєї участі у справі. Свідчення цього відсутність підпису на постанові в графі «підпис особи відносно якої винесено постанову».

При цьому порушено вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, згідно з якою справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Внаслідок порушення зазначеної норми я була позбавлена можливості дати по справі особисті пояснення, заявити клопотання про допит свідків та про витребування доказів, у зв’язку з чим оскаржену постанову не можна вважати законною.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями встановленими КУпАП.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати держмита.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскаржувану постанову я отримала лише _______ цього року, а тому не мала повних десять днів, відведених Законом, для оскарження даної постанови а від так вважаю, що мною з поважних причин пропущено строк на подання позову який я прошу суд поновити. 

Враховуючи викладене, керуючись п.п. 9.9, 15.14 ПДР України, ст.ст. 287-289, 291-293 КУпАП, ст.ст. 6, 74, 104-106, 107 КАС України, ПРОШУ:

Клопотання в Даї ст122.ч.1, п.12.9:
Начальнику відділу ДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві
04212, м.Київ, вул. Рокосовського, 10- А

***
***

КЛОПОТАННЯ

10.07.2012р. старшим інспектором взводу ОСП 1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області капітаном міліції Романчуком П.М. складено протокол серії ВТ1 № 190960 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме порушення пункту 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Зазначений протокол складено незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню з наведених нижче підстав.

10.07.2012р. я, ***, керуючи автомобілем ДЕУ Сенс, державний номер ***, рухався по дорозі Е 97 (М-17) Херсон – Керч. На 11км дороги, де дозволена швидкість руху складає 110км/год згідно п.12.6 ґ), я рухався зі швидкістю 90км/год, що відповідає вимогам п. 12.9 б) Правил дорожнього руху.
Проте, був зупинений капітаном міліції Романчуком П.М. та всупереч вимогам ст.7 КУпАП звинувачений в порушенні вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 50км/год».

Звинувачення капітана міліції Романчука П.М. є безпідставними, оскільки я не перевищував швидкості, зазначеної на знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 50км/год». Швидкість, зазначена в протоколі серії ВТ1 № 190960 вимірювалась поза зоною дії вказаного знаку 3.29, як це визначено Правилами дорожнього руху (фотографії в додатку).

Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 – від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту.

Також слід зазначити, що станом на 10.07.2012р. додаткові обмеження швидкості руху могли бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 "Дорожні роботи".
Також, відповідно до п. 12,10 Правил дорожнього руху у разі, коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 встановлені без проведення дорожніх робіт, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Зазначений дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" встановлено без попереджувального знаку 1.37 "Дорожні роботи" (фотографії в додатку).
Станом на 10.07.2012р. дорожні роботи на зазначеній ділянці дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч не проводились (фотографії в додатку).
Зона дії знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" перервана попереднім перехрестям, позначеним дорожьою розміткою і дорожніми знаками (фотографії в додатку).
Перехрещувана дорога асфальтована, вказана на автомобільних картах, на ній нанесено дорожню розмітку (фотографії в додатку).

Ці свідчення зазначені мною в протоколі серії ВТ1 № 190960 від 10.07.2012р.


Враховуючи викладене, керуючись ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПРОШУ:

1. Прийняти клопотання до розгляду та долучити до матеріалів справи;

2. Закрити провадження по справі про притягнення *** до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.


Додатки: за текстом
1. Фотографії зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч на 17 аркушах;
2. Фрагменти супутникової і схематичної карти зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч з пошукової системи Google на 8 аркушах;
3. Панорамні зображення зазначеної ділянки дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч з поміткою положення на карті з пошукової системи Яндекс на 6 аркушах.


17.08.2012

Скарга про неправильно встановлені знаки:
Начальнику УМВС України
в Херсонськй області
73014, м. Херсон, вул. Кірова, 4

***
***

СКАРГА.

Листом № 6/35-Л-62 від 27.09.2012р. УДАІ УМВС України в Херсонській області, за підписом заступника начальника С.М. Карпенка, мене повідомлено про дорожні знаки 3.29, які встановлені на посту № 1 «Пассат», а також про зміни № 668 до Правил дорожнього руху від 18.07.2012р.

Поглиблені знання вимог Правил дорожнього руху С.М. Карпенко проявив з метою надання недостовірної відповіді на моє клопотання від 17.08.2012р. до відділу ДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві.

Проте, С.М. Карпенко не врахував, що клопотання стосується події, яка сталася 10.07.2012р. 

Станом на 10.07.2012р. додаткові обмеження швидкості руху могли бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 "Дорожні роботи".
Відповідно до вимог п. 12.10 Правил дорожнього руху, що діяли станом на 10.07.2012р., у разі, коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 встановлені без проведення дорожніх робіт, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

10.07.2012р. дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" біля стаціонарного посту №1 було встановлено без попереджувального знаку 1.37 "Дорожні роботи" (фотографії було надано в додатку до клопотання).
Станом на 10.07.2012р. дорожні роботи на зазначеній ділянці дороги Е 97 (М-17) Херсон – Керч не проводились (фотографії було надано в додатку до клопотання).

Окрім того, зона дії знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" переривається перехрестям, розташованим між дорожнім знаком 3.29 і стаціонарним постом (фотографії було надано в додатку до клопотання).
Це перехрестя відповідає вимогам п. 1.10 Правил дорожнього руху, про що було повідомлено в клопотанні (фотографії перехрестя і перехрещуваної дороги було надано в додатку до клопотання).

Вищезазначене вказано в протоколі серії ВТ1 № 190960 від 10.07.2012р., про що повідомлено мною в зазначеному клопотанні.

Таким чином, С.М. Карпенко надав відповідь, яка не стосується суті справи, порушеної в клопотанні від 17.08.2012р., чим порушив вимоги ст.16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Також вважаю, що в діях С.М. Карпенка містяться ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366, 367 Кримінального кодексу України.


Враховуючи викладене, керуючись ст. 40 Конституції України, ст. ст. 1, 4 Закону України "Про звернення громадян",

ПРОШУ:

1. Провести службове розслідування за фактом вчинення заступником начальника УДАІ УМВС України в Херсонській області С.М. Карпенком корупційних дій та службового підроблення;

2. Усунути з займаної посади заступника начальника УДАІ УМВС України в Херсонській області С.М. Карпенка за зловживання службовим становищем з метою приховування неправомірних дій підлеглих співробітників взводу ОСП 1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області;

3. Призначити позачергову медичну комісію для визначення психофізичного стану заступника начальника УДАІ УМВС України в Херсонській області С.М. Карпенка в зв’язку з написання ним беззмістовного листа.


Додатки: 
1. Копія клопотання від 17.08.2012р. на двох аркушах;
2. Копія листа № 6/35-Л-62 від 27.09.2012р. УДАІ УМВС України в Херсонській області, за підписом заступника начальника С.М. Карпенка на двох аркушах.