Пічка своїми руками:

Як правило, пічку мурують із червоної цегли, використовуючи глиняний розчин. Для тривалішої служби обов’язково треба обладнати навіс, щоб дощі не завдали їй шкоди. Фундамент не потрібен — достатньо вирівняти і утрамбувати земляну поверхню.

Класти цеглу значно легше, якщо глиняний розчин буде однорідної консистенції, без зайвих домішок. Його надлишок має легко видавлюватися зі швів при натисканні рукою на покладену цеглину. Готують розчин навпіл з глини та піску із додаванням води.

Для зведення печі під навісом потрібно 160 штук звичайної червоної цегли. А також:

колосникова решітка — 18 х 25 см,

дверцята для топки — 28 х 27 см,

дверцята піддувала — 14 х 27 см,

кухонна плита (чавунна) — 41 х 72 см,

котел — 25-30 л.

Процес викладення пічки суттєво відрізняється від мурування стін приміщень. Особливості полягають у тому, що шви, навіть під штукатурку, заповнюють розчином на всю висоту цеглини.

Перев’язка (зміщення шва наступного ряду) швів кладки обов'язкова в кожному ряду в півцеглини і, як виняток, — у чверть цеглини.

Внутрішні поверхні мають бути гладенькі. Для дотримання цієї вимоги стінки димових каналів та камери згорання зсередини затирають вологою ганчіркою. Цю операцію — швабрення — виконують через кожні 4-5 рядів.

І найважливіше: мурують пічку рядами. Тобто викладати наступний ряд починають лише тоді, коли укладена вся цегла попереднього.

Окрім цього, варто знати, що будь-які дверцята прилаштовують до початку викладання цегли в ряду. Для цього крізь отвори у рамці дверцят протягують шпагат і придавлюють його цеглою до кладки. З допомогою будівельного рівня їх виставляють вертикально. Дверцята до камери-топки необхідно обмотати так званим шнуром азбесту. Це робиться, щоби при нагріванні дверцята не зруйнували цегляної стінки.