Виборців Івано-Франківщини, "розвели як котят".

Прикарпаття зі сланцевим газом! Проте ментальна ціна питання ухвалення угоди з «Chevron» виявилась доволі високою.

Як це не дивно, але текст рішення Івано-франківської облради щодо погодження проекту угоди про розподіл вуглеводнів на Олеській ділянці між Україною, компанією "Шеврон Юкрейн Б.В." та ТОВ "Надра Олеська", не відповідає тому, про що йшлося на сесії.
Громадськість знову вводять в оману. Після ознайомлення з рішенням облради стає зрозумілим, що угода про розподіл вуглеводнів з компанією "Шеврон" може набути чинності до внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу. Так, згідно з рішенням облради про погодження сланцевої угоди, вона набуває чинності після того, як облрада просто звернеться до парламенту з пропозиціями про внесення змін до пункту 55 статті 29 Бюджетного кодексу, а не після самого факту внесення парламентом відповідних змін.
 Натомість у стенограмі засідання зазначається, що рішення про схвалення угоди набуває чинності після внесення змін до пункту 55 статті 29 Бюджетного кодексу та підписання угоди з урядом. Таку ж інформацію надала і преса. Тобто між тим, що обговорювалося на сесії і за що голосували депутати, і тим, що викладено в рішенні, є суттєві відмінності. Підміна понять у рішенні призведе до того, що область не отримає своєї частки від видобутку сланцевого газу. Гарантій, що Верховна рада прийме відповідні зміни до Бюджетного кодексу, нема жодних.
 Як відомо, проект угоди передбачає, що 10% частки держави у прибуткових вуглеводнях підлягають передачі Івано-франківській та Львівській облрадам.
При цьому передбачається, що договір, на підставі якого будуть здійснюватися такі виплати, буде укладений між Кабміном, Івано-франківською та Львівською обласними радами протягом 180 днів з дати набуття чинності угоди. Утім, для цього необхідне внесення змін до Бюджетного кодексу Верховною радою.
Отже, уже нема гарантій, що області отримають ці кошти, адже угода почне діяти до внесення змін до законодавства. Облрада cпочатку повинна була дочекатися прийняття змін до законодавства, а потім приймати рішення щодо угоди.
Разом з тим, відверто дивує повне ігнорування обласною радою питань екологічних ризиків та пасивність у відстоюванні інтересів місцевих громад, на території яких планується видобувати сланцевий газ. Дивно, що депутати облради погодилися на таку незначну суму коштів, яку інвестори обіцяють виділяти на соціальний розвиток територіальних громад: від 500 тис дол до 1 млн дол на рік для двох областей. Якщо поділити цю суму на кожен населений пункт, то ця сума буде мізерною - 12 тис грн на місяць.
І це не говорячи про позбавлення місцевих громад можливості поповнювати свої бюджети за рахунок місцевих податків і зборів, наприклад, земельного чи збору за використання природних ресурсів, від сплати яких звільняються інвестори.
В угоді також закладені небезпечні норми, які порушують інтереси приватних власників та користувачів. Хоча країни, де видобувається сланцевий газ, орендують ділянки, які потім рекультивують і повертають власникам, в угоді передбачено, що держава повинна ставати власником цих земель, якщо інвестор не домовитися з третіми особами.
Крім того, держава зобов'язується сприяти інвесторам в отриманні згоди на проведення робіт у межах гірничого відводу, наданого іншому користувачу надр, навіть якщо останній категорично проти. Є ризик, що це положення витіснить з регіону та з відповідного сектора вітчизняних суб'єктів підприємницької діяльності.
Документ не враховує довгострокових екологічних ризиків. Інвестори після закінчення строку дії угоди уже не відповідатимуть за екологічну безпеку в місцевості, де буде здійснюватися видобуток. Хоча, за прогнозами експертів, шкода може настати і через десять, і через двадцять років. У проекті угоди умови щодо страхування ризиків визначені абстрактно. У разі настання страхового випадку це може суттєво зменшити суму страхової виплати.
Щоб створити видимість хоча б якогось контролю, Івано-франківська облрада доручила голові обласної ради та голові обласної адміністрації утворити робочу групу з моніторингу реалізації угоди про розподіл вуглеводнів. Проте рішення цієї групи, обласної адміністрації чи ради не матимуть жодного впливу та юридичного значення, якщо будуть виявлені порушення.
Проект угоди передбачає, що на інвестора не поширюється дія нормативно-правових актів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують права інвестора, передбачені цією угодою.

Щодо самої сесії, на якій розглядалось одне єдине питання – погодження угоди з «Chevron» про розподіл вуглеводнів, яка передбачає геологічну розвідку та подальший видобуток сланцевого газу на Олеській газовій площі. Не здивувало те, що сесію проігнорувало близько сорока депутатів – серед них є частка тих, хто традиційно уникає важливі голосування, або ж не побажали світитись у такому незручному питанні, як сланцевий газ.

        «Свободівці» вирішили не прийти повним складом на сесію, а Василь Попович зачитав заяву, в якій мотивував такі дії колег по фракції, начебто, реакцією на інформаційні провокації, спрямовані проти «Свободи», зокрема, публікацію в газеті «Експрес» «Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії «Свобода». Ставлення до такого кроку може бути різноманітним, як і оцінки того, чи є це державницькою позицією та й зрештою – чи чесним такий крок виглядає перед виборцями. Однак «свободівці» скористались власним правом, якщо рішення було прийнято колегіально, тобто на засіданні фракції. Як показали подальші події – певним чином їм вдалося зберегти власне обличчя.   
         Про голосування. Угода отримала традиційно високу підтримку провладно орієнтованих сил в облраді. Натомість цікава ситуація склалась в опозиційному таборі. Перед голосуванням голова фракції «Батьківщина» Юрій Романюк просив Василя Скрипничука оголосити перерву, оскільки «фракція не знає, як голосувати». Власне тут зіграло кілька факторів – тиск з Києва (кілька днів тому Тимошенко дала інтерв’ю «Українській правді», в якому схвалила видобуток сланцевого газу), фактор Дмитра Шлемка, а також задавлений конфлікт Шлемка з Романюком. Юрій Романюк, який кілька місяців боровся проти «сланцевої» угоди, що, на його думку, не враховує інтереси області, перед голосуванням покинув залу засідань. В результаті – розкол фракції та 10 голосів «за».
         Присутні депутати з «Фронту змін» проголосували «за». Фракції НРУ та «УДАР» утримались від голосування. Голова «УДАРу» в облраді Тарас Парфан пояснив, що, на противагу промислово-надравидобувному напрямку, вони підтримують рекреаційний напрямок розвитку нашого краю та не бажають, щоб «нашими руками, за рахунок стратегічних запасів, наповнювався «бюджет Сім’ї».
        «Наша Україна» знову проголосувала в унісон з провладними силами. І навіть «нашоукраїнець» Степан Пушик, який виголосив полум’яну промову з критикою ненадання депутатам результатів державної екологічної експертизи, також віддав свій голос «за». 
         В результаті угода набрала підтримку 62 депутатів. Однак нарахувати цих 62 «за» не вдалося ані на сесії, ані пізніше, переглядаючи фото та відео. 
         

Взяли на ОТБ "Галичина" відеозапис "сланцевої" сесії Івано-Франківської облради. Вкотре прагнули віднайти 62 голоси "за" угоду з «Chevron», але нарахували близько 50. Дивно якось все виглядає. Застосування простої арифметики (від 81 присутнього на момент голосування відняти 11, які утримались + 1 «проти») дає 69 голосів «за». Виходить, що деякі депутати, перебуваючи в залі, взагалі ніяк не голосували. Питання насправді полягає в кількості тих депутатів, а відповідно і легітимності підсумкового рішення.