Шукати в цьому блозі

неділя, 16 червня 2013 р.

Закон Укр.Про виконавче провадження:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/606-14

Стаття 17. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають 
примусовому виконанню державною виконавчою службою 

2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною 
виконавчою службою такі виконавчі документи: 

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, 
адміністративних, кримінальних справах та справах про 
адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених 
розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, 
передбачених законом;

Стаття 22. Строки пред'явлення виконавчих документів 
до виконання 

1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в 
такі строки: 

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у 
справах про адміністративні правопорушення та постанови органів 
(посадових осіб), уповноважених розглядати справи про 
адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, 
встановлюються для: 

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання 
рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі 
відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове 
рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після 
його постановлення; 

3) інших виконавчих документів з наступного дня після 
набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. 

Стаття 24. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення 
виконавчого документа до виконання 

1. Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження 
виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового 
виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. 

2. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого 
документа до виконання, має право звернутися із заявою про 
поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий 
документ
, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку 

заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. 

3. Для інших виконавчих документів пропущений строк 
поновленню не підлягає

Стаття 25. Прийняття виконавчого документа до виконання 

1. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання 
виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не 
закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він 
відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до 
виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. 

2. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня 
надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про 
відкриття виконавчого провадження. 

У постанові державний виконавець вказує про необхідність 
боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з 
моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про 
примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та 
зазначає, що у разі ненадання боржником документального 
підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання 
цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, 
пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, 
передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець 
одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого 
провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що 
виноситься відповідна постанова. 

4. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим 
документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, 
забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному 
виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не 
надається. 

5. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження 
надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та 
боржникові. 


Стаття 31. Надсилання документів виконавчого провадження 

1. Копії постанов державного виконавця та інші документи 
виконавчого провадження (далі - документи виконавчого 
провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до 
відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, 
надсилаються адресатам із супровідними листами простою 
кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого 
провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження
, про 

повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 
цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з 
повідомленням про вручення
. Боржник вважається повідомленим про 

відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову 
про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у 
виконавчому документі.

Таким чином, у стягувача (орган мвс, митниці) з наступного дня після набрання законної сили рішенням (якщо це судове рішення) або з наступного дня після закінчення строку на оскарження постанови адміністративного органу (10 днів з дня винесення постанови ст.ст. 289 , 291 КУпАП) є 3 міс., щоб передати постанову для виконання у виконавчу службу.


Скасування постанови на ст.152 благоустрій:
До: Окружного адміністративного суду 
65062, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 1
Позивач:
XXXX Костянтин Эвгенович
65104, м. Одеса, пр. ХХХХ №№, кв. №№

Відповідач:
Адміністративна комісія виконавчого комітету
Одеської міської ради
65004, м. Одеса, пл. Думська, 1
тел. 725-90-80



ПОЗОВНА ЗАЯВА
про оскарження Постанови № 1145 від 11.10.2012р.
по справі про адміністративне правопорушення 

30 вересня 2012 року близько 10 год. 30 хв. я рухався автомобілем Фольцваген Пассат, державній номерний знак ВН3415СР, та заїхав на теріторію парку-меморіалу 411 Батарея. Через 10 хв. до мене під'їхав автомобіль УДСО, та ст. сержант Масалицев С.В. роз'яснив мені моє правопорушення та склав віодносно мене протокол за номером ОД000401 за ст. 152 КУпАП “Порушення правил благоустрою міста Одеси”. Свою провину я повністю визнав, про що свідчать мої пояснення у протоколі, та негайно виправив правопорушення.

11 жовтня 2012 року через обставини не залежними від мене, я не зміг в назначений час з'явитися на розгляд матеріалів про адміністративні правопоршення відносно мене. Адміністративна комісія виконавчого комітету Одеської міської ради винесла постанову за номером 1145 та наклала штраф у розміру 1360 грн., що являється максимальним розміром штрафа за ст. 152 КУпАП. 

За ст. 280 КУпАП вважаю що не всі обставини справи були з'ясовані, оскільки не були розглянути слідуючи факти:
1. Повністю признав свою провину
2. Правопорушення було негайно виправлено
3. До адміністративної відповідальності притягнень не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст..4, 6, 17, 70, 71 КАС України, ст.ст.7,251, 268, 269, 255, 256, 257, 287, 288, 289 КУпАП України. 
ПРОШУ:
1. Зменшити суму штрафу до 20 неоподаткованих мінімумов доходів громадян.

додатки: 
1. копія протоколу про адміністративне правопорушення № 000401 від 30.09.2012 року.
2. копія постанови в справі про адміністративне правопорушення № 1145 від 11.10.2012 року.
 Заява в суд по ст.122, ч.1 перетин суцільної лінії:
До Фастівського міськрайонного суду 
Київської області
Адреса: 08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25.
Позивач: .......................
Адреса: .....................

Відповідач 1: Управління ДАI ГУМВС України в Київськiй областi
Адреса: вул. Ф.Ернста, 3, м. Київ, 03153
Телефон: 044-249-8402

Відповідач 2: в особі інспектора ІДПС ............................... 
ВДАІ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області
Адреса:08700, м. Обухів вул. Київська, 22
тел.: 04572-5-15-98

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
в порядку ст. 104 КАС України
(про визнання незаконною та скасування постанови ......... №................ по справі про притягнення до адміністративної відповідальності).

Звільнено від сплати державного мита відповідно до ст.288 КпАП України. 
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

.............. року , інспектором ДПС ............................... ВДАІ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області (надалі Відповідач 2 ), був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ___ № __ про те, що ніби то я, .............керуючи автомобілем, порушив вимогу Правил дорожнього руху, тобто здійснив перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, за що мене притягнуто до відповідальності відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. 

На підставі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії __ № ________ від ................ року. На підставі вказаної постанови мене притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі ........... гривень.

Притягнення мене до адміністративної відповідальності вважаю безпідставним та необґрунтованим, а дії працівника ІДПС ............................... ВДАІ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області такими, що суперечать чинному законодавству України. Тому вважаю, що дана постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства, про що буде викладене нижче.

По-перше, відповідно до ст. 57 Конституції України закріплено правову норму, що кожному гарантується право знати свої права і обов’язки, але при цьому Відповідачем не було роз’яснено мені прав та обов’язків, чим грубо порушив моє конституційне право. Спочатку Відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення, з яким мені не було надано можливості ознайомитися, а також було відмовлено мені у наданні будь – яких пояснень. Доказом цього є складена постанова про адміністративне правопорушення де зазначено, що до постанови додається протокол серії __ №________.

У відповідності до вимог ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи тощо.

Слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та не надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, — не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати. Я вважаю, що мої права при такому розгляді справи грубо порушено.

По-друге, відповідно до ст. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначені обставини, що виключають адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 18 КпАП України не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КпАП України, що встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена В СТАНІ КРАЙНЬОЇ НЕОБХІДНОСТІ, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. На підставі зазначеного, вважаю, що в моїх діях відсутній склад правопорушення, що виключає повну можливість притягнення мене до адміністративної відповідальності. 

Також, відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, інспектор ІДПС ...............................ВДАІ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області, безпідставно виніс постанову серії ___ № _______ від ..............в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Вважаю, що дії інспектора по складанню відносно мене протоколу є незаконними, необґрунтованими, та такими що не відображають дійсних обставин справи. Протокол по справі складений за відсутності належних доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в моїх діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП України. 
З аналізу статті 254 КУпАП вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається лише в разі його вчинення. 
ст. 245 КУпАП України визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. 
Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 
Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДАІ не було виконано таких щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, не дотримано і вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, не було виконано і вимоги розпорядження МВС України від 27.03.2009 N 111, оскільки не було встановлено всіх обставин даного правопорушення. 
Як вбачається з наведеного в моїх діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, а отже інспектором ДАІ відносно мене було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення без доведення моєї вини та достатніх доказів допущення мною порушення ПДР.
З огляду на викладене вважаю, що дії посадової (службової) особи відповідача були незаконними.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винною зазначеною постановою.
Зі змісту ст. 247 КУпАП України вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Прошу:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Належним чином повідомити про місце та час розгляду справи про визнання незаконною та скасування постанови ........... №....... від ......... року по справі про адміністративне правопорушення позивача, відповідачів 1, 2.
3. Постанову ....... №........ від ..........року винесену інспектором інспектора ІДПС ............................... ВДАІ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області, про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу – скасувати.

Додатки:
1.Копія позовної заяви – 3 примірники на …. аркушах
2.Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ..... №..... від ............. р;
3. Копія протоколу про адміністративне порушення ........ №................ р.
4. Квитанція за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, пункт 3.1.2 у сумі 34.41 грн.

«___»_________2013року ________________

ЗАЯВА
про зупинення виконавчого провадження: 
Начальнику Відділу державної виконавчої служби
Фастівського міськрайонного управління юстиції
Адреса: 08500 м. Фастів вул. Суворова 1
Тел.: (04565) 6-33-40 (04565) 6-59-55

Заявник:
Адреса:...........
Телефон:...............

ЗАЯВА
про зупинення виконавчого провадження

В разі надходження до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції, Адреса: 08500 м. Фастів вул. Суворова 1, виконавчого документу, постанови від «…..» травня 2013 року серії….. №…….., яку складено інспектором ІДПС ............................... ВДАІ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області, яка на даний час оскаржується у Фастівському міськрайонному суді Київської області, Адреса: 08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25.
На підставі ч.1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»:

ПРОШУ:

1. Зупинити виконавче провадження на підставі п.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» до винесення Фастівським міськрайонним судом Київської області рішення по справі.
2. Надіслати на вказану поштову адресу Заявлника копію постанови про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ч. 5 статті 37 та статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», затверджену належним чином начальником або заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції якому підпорядкований державний виконавець.


«……» травня 2013 р. ________________ (П.І.Б)

КЛОПОТАННЯ в суд про відновлення строку оскарження постанови про адмінправопорушення: 

До Фастівського міськрайонного суду 
Київської області
Адреса: 08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25.
Позивач:…………………..
Поштова адреса:………………
Поштовий індекс:……………….

Відповідач 1: Управління ДАI ГУМВС України в Київськiй областi
Адреса: вул. Ф.Ернста, 3, м. Київ, 03153
Телефон: 044-249-8402

Відповідач 2: в особі інспектора ІДПС ............................... 
ВДАІ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області
Адреса:08700, м. Обухів вул. Київська, 22
тел.: 04572-5-15-98

КЛОПОТАННЯ
про відновлення строку оскарження постанови про адмінправопорушення 
«21»травня 2013 року мною було отримано поштою постанову про адміністративне правопорушення за ст.. 122 ч.1 КУпАП серії ___ №______ від ________ 2013 р. Це підтверджується поштовими штемпелями на конверті.( у додатках)

Оскаржувана постанова винесена у порядку ст..14-1 КпАП України, без моєї присутності та повідомлення мене про розгляд справи.
   За таких умов до отримання постанови поштою я не міг довідатися про її існування, зміст, а отже, і вирішити питання про її оскарження.
   На підставі викладеного, керуючись ст..102 КАС України, ПРОШУ:

Поновити строк на оскарження зазначеної постанови. 

Додатки:
1. Копія заяви відповідачам;
2. Дві копії постанови серії ___ № _______ від _________ 2013 р. по справі про адміністративне правопорушення.
3. Дві копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ___№_____ від ________2013 р.
4. Копія конверту про отримання постанови про адміністративне правопорушення.

«____»_______________2013 р. ___________________(підпис позивача)

Інфо-запит, чи складений протокол:
Начальнику ВДАІ ГУ МВС
України у м. Обухів
08700, м. Обухів вул. Київська, 22

***
***
ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ.
    Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
   30.04.2013р. на 87 кілометрі дороги Р-19 інспектором з дізнання Обухівського ВДАІ капітаном міліції Хміль Сергійом Володимировичем відносно мене було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АГ2 №052405.
   Враховуючи викладене, керуючись ст. 40 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 20 Закону України "Про інформацію", ст. ст. 3, 4, 5, 10, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

ПРОШУ:
1. В передбачений Законом строк письмово повідомити мене, чи винесена відносно мене постанова в справі про адміністративне правопорушення?
2. Якщо постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена, прошу надати її копію.
3. Відповідь прошу надати на електрону адресу …….. та надіслати поштовим відправленням на адресу ...

Або вказати, що постанова винесено, а копія мне не була мені надана?

Скасування постанови ч.1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог суцільної дорожньої розмітки): 
До ..................районного суду м. ................
Адреса: ....................

Позивач: .......................
Адреса: .....................


Відповідач 1: Управління ДАІ ДМУ УМВС України у .................
Адреса: .................... 
Телефон ..............................

Відповідач 2: в особі інспектора ІДПС ВДАЇ м. .....................
Адреса: .......................
Телефон ........................

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
в порядку ст. 104 КАС України
(про визнання незаконною та скасування постанови ......... №................ по справі про притягнення до адміністративної відповідальності).

Звільнено від сплати державного мита відповідно до ст.288 КпАП України. 
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

.............. року , інспектором ДПС ____________ (надалі Відповідач), був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ___ № __ про те, що ніби то я, .............керуючи автомобілем, порушив вимогу Правил дорожнього руху, тобто здійснив перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, за що мене притягнуто до відповідальності відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. 

На підставі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії __ № ________ від ................ року. На підставі вказаної постанови мене притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі ........... гривень.

Притягнення мене до адміністративної відповідальності вважаю безпідставним та необґрунтованим, а дії працівника ІДПС _________ такими, що суперечать чинному законодавству України. Тому вважаю, що дана постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства, про що буде викладене нижче.

По-перше, відповідно до ст. 57 Конституції України закріплено правову норму, що кожному гарантується право знати свої права і обов’язки, але при цьому Відповідачем не було роз’яснено мені прав та обов’язків, чим грубо порушив моє конституційне право. Спочатку Відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення, з яким мені не було надано можливості ознайомитися, а також було відмовлено мені у наданні будь – яких пояснень. Доказом цього є складена постанова про адміністративне правопорушення де зазначено, що до постанови додається протокол серії __ №________.

У відповідності до вимог ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи тощо.

Слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та не надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, — не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати. Я вважаю, що мої права при такому розгляді справи грубо порушено.

По-друге, відповідно до ст. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначені обставини, що виключають адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 18 КпАП України не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КпАП України, що встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена В СТАНІ КРАЙНЬОЇ НЕОБХІДНОСТІ, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. На підставі зазначеного, вважаю, що в моїх діях відсутній склад правопорушення, що виключає повну можливість притягнення мене до адміністративної відповідальності. 

Також, відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, інспектор ІДПС _________, безпідставно виніс постанову серії ___ № _______ від ..............в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Вважаю, що дії інспектора по складанню відносно мене протоколу є незаконними, необґрунтованими, та такими що не відображають дійсних обставин справи. Протокол по справі складений за відсутності належних доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в моїх діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП України. 
З аналізу статті 254 КУпАП вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається лише в разі його вчинення. 
ст. 245 КУпАП України визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. 
Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 
Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДАІ не було виконано таких щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, не дотримано і вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, не було виконано і вимоги розпорядження МВС України від 27.03.2009 N 111, оскільки не було встановлено всіх обставин даного правопорушення. 
Як вбачається з наведеного в моїх діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, а отже інспектором ДАІ відносно мене було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення без доведення моєї вини та достатніх доказів допущення мною порушення ПДР.
З огляду на викладене вважаю, що дії посадової (службової) особи відповідача були незаконними.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винною зазначеною постановою.
Зі змісту ст. 247 КУпАП України вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Прошу:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Належним чином повідомити про місце та час розгляду справи про визнання незаконною та скасування постанови ........... №....... від ......... року по справі про адміністративне правопорушення позивача, відповідачів.
3. Постанову ....... №........ від ..........року винесену інспектором ІДПС ВДАЇ м. ...... прапорщиком міліції ........., про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу – скасувати.

Додатки:
1.Копія позовної заяви – 3 примірники на …. аркушах
2.Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ..... №..... від ............. р;
3. Копія протоколу про адміністративне порушення ........ №................ р.

«___»_________2013року ________________

Скарга в ДАЇ за ст.122 ч.1, 40км\год таненадання юридичної допомоги та нерозяснення ст.288:
Начальнику Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області, полковнику міліції 

 Погорєлову Геннадію Васильовичу

54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1- Б, (0512) 21-20-91

від мене

Скарга.

Дана скарга підлягає розгляду вищестоящою посадовою особою на підставі ч.3 ст.288 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

09 березня 2013 року службовою особою – інспектором ДПС взводу ДПС з обслуговування стаціонарного поста №1, прапорщиком міліції, Дорохіним Миколою Васильовичем, було складено протокол про адміністративне правопорушення АГ2№021097 та винесено постанову АА2№407757 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, про накладення на мене, адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав.

Так, я, 09.03.2013 приблизно об 11.45 рухався на власному автомобілі, у с. Коблево, Миколаївської області та був зупинений інспектором ДПС біля стаціонарного посту ДПС. Причиною зупинки було те, що я нібито порушив Правила дорожнього руху України, а саме перевищив швидкість у зоні дії знаку «Обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год» та рухався зі швидкістю 65 км/год. 

Після зупинки інспектор ДПС висловив вимогу пред’явити документи, що я і зробив. Прапорщик міліції, Дорохін М.В. переписав мої дані до бланку протоколу про адміністративне правопорушення. Я повідомив інспектору ДПС, що буду заявляти клопотання про перенесення часу та місця розгляду справи у зв’язку з необхідністю звернення за юридичною допомогою та почав заповнювати бланк вищевказаного клопотання. Інспектор ніяк на відреагував на мої слова, розвернувся та пішов у невідомому напрямку. Тобто, інспектор ДПС, ще до винесення постанови, знав про заявлене мною клопотання. Повернувшись приблизно через 20 хвилин, інспектор ДПС надав мені для ознайомлення протокол про адміністративне правопорушення. Я запитав, чому саме інспектор ніяк не відреагував на мої слова про заявлене мною клопотання, але Дорохін Микола Васильович не зміг нічого мені повідомити по суті заданого запитання. Я ознайомився з протоколом про адміністративне правопорушення АГ2№021097, заповнив всі необхідні графи бланку протоколу, вказав у поясненні, що мною було заявлено клопотання про надання права на захист на 1 аркуші паперу А4, одна сторінка. Після цього, інспектору ДПС Дорохіну Миколі Васильовичу, було вручене вищевказане клопотання (має знаходитись в матеріалах справи) та заповнений бланк протоколу про адміністративне правопорушення. Потім мені була надана для ознайомлення та підпису, постанова в справі про адміністративне правопорушення АА2№407757. Я знову запитав у інспектора, чому саме він ніяк не відреагував на заявлене клопотання та обмежив права, надані мені Конституцією України, але знову ж не отримав ніякої відповіді. Отримавши копії протоколу та постанови, я поїхав геть та продовжив свою подорож.

Вже вдома, переглядаючи офіційні сайти органів влади, я як завжди зайшов на сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (електронна адреса офіційного сайту http://www.ombudsman.gov.ua) та прочитав повідомлення під назвою «Шляхи реалізації та захисту конституційного права на правову допомогу» (пряме посилання на вищевказану статтю(http://www.ombudsman.gov.ua/index.php?o ... &Itemid=75). Ось деякі цитати з нього:

«Якщо ж спроектувати зазначені норми права на адміністративну практику Державтоінспекції, в тих випадках, коли працівник ДАІ згідно з законом має право розглядати адміністративну справу (виносити постанову) на місці виявлення правопорушення, потрібно мати на увазі:

- кожна особа, щодо якої складається протокол за адміністративне правопорушення, має право у протоколі (в графі, передбаченій для написання пояснення) письмово зазначити, що при розгляді справи (винесенні постанови) бажає скористатися юридичною допомогою адвоката;

- за наявності такого запису у протоколі працівник ДАІ не має права приймати рішення (виносити постанову) за адміністративною справою на місці виявлення правопорушення, а зобов’язаний особі призначити час та місце для розгляду справи за участю обраного особою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; 

- при користуванні іншими правами, передбаченими частиною першою статті 268 Кодексу про адміністративні правопорушення (ознайомленні з матеріалами справи, наданні пояснень та доказів, заявлені клопотань), особа також має право користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.» (оригінальні орфографія, пунктуація та стилістика збережені, в т.ч. виділення у тексті).

Як видно, з вищевказаної цитати, інспектор ДПС Дорохін Микола Васильович, не мав права виносити постанову в справі про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення АГ2№021097 я чітко вказав, що потребую юридичної допомоги, оскільки на являюсь спеціалістом у галузі права, та надав клопотання про надання права на захист на окремому аркуші. Але інспектора це не зупинило і він все одно виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення. Права, надані мені ст.59 Конституції України та ст.268 КУпАП, були порушені. 

Що ж робити в такому випадку? Відповідь на це запитання міститься все в тому ж повідомленні омбудсмена, цитату з якого я приводжу нижче:

«Тобто, якщо Вами в протоколі про адміністративне правопорушення вчинений запис про Ваше бажання скористатися юридичною допомогою, а працівник ДАІ, проігнорувавши Ваше бажання, виніс постанову про накладення стягнення на місці зупинки, така постанова підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням Вашого права на правову допомогу, гарантованого національним законодавством та міжнародними нормами права.» (оригінальні орфографія, пунктуація та стилістика збережені, в т.ч. виділення у тексті).

Мені здається, що протилежних трактувань вищевказаних слів, а також дій інспектора ДПС Дорохіна Миколи Васильовича під час винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення АА2№407757, бути не може.

Також, факти, викладені у даній скарзі, можуть підтвердити свідки, які були зазначені мною у протоколі адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 247, 251, 252, 276 КпАП України, Законом України «Про звернення громадян» -

ПРОШУ:

1. 1. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АА2 №407757 від 09.03.2013 р.

2. 2. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

3. 3. Провести службове розслідування за фактами порушення законодавства України посадовою особою, інспектором ДПС взводу ДПС з обслуговування стаціонарного поста №1, прапорщиком міліції, Дорохіним Миколою Васильовичем.

4. 4. Провести роз’яснювальну бесіду з особовим складом про недопущення порушень прав громадян, гарантованих національним законодавством та міжнародними нормами права.

5. 5. Про результати розгляду даної скарги, у найкоротший термін, повідомити мене за контактним телефоном

6. 6. Дати письмову відповідь у терміни, передбачені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».


Zoom in (real dimensions: 751 x 1125)Изображение


Zoom in (real dimensions: 465 x 640)Изображение

Так виглядає дійсна фотографія з Трукама:

Изображение

Zoom in (real dimensions: 800 x 1200)Изображение


Дальность измерения камеры - 90 метров максимум!
Судді Веселинівського районного суду 
Миколаївської області 
Орленко Л.О.
вул. Леніна» 36, смт. Веселинове, 57001

Позивача по Справі № 472/384/13-а
Стрільчук М. С. 


Протест
на Клопотання у Справі № 472/384/13-а за позовною заявою громадянина України Стрільчука М.С. до начальника Веселинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Хижняка Сергія Миколайовича.

У провадженні Веселинівського районного суду Миколаївської області знаходиться Справа № 472/384/13-а за позовною заявою громадянина України Стрільчука М.С. (далі позивач) до начальника Веселинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Хижняка Сергія Миколайовича (далі — відповідач) про визнання дій протиправними, які відображені у відповіді на мій інформаційний запит від 21.01.2013 р.
Відповідач зокрема зазначає що, «… відповідно до п.1 ст. 18 Кодексу Адміністративного судочинства (№ 2747 - IV від 6 липня 2005 року в редакції від 06.12.2012 року, в подальшому КАС України) Предметна підсудність адміністративних справ : « Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам…»
такими твердженнями відповідач вводить суд в оману, тому що процитована тільки та частина КАС України, яка говорить про місцеве самоврядування, до якого не відноситься посада начальника Веселинівського РВ УМВС. Змушений звернутись до більш детального тлумачення зазначеної статті (стаття 18. КАС України).
«Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ
1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;…


2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

3. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.»

Частина третя коментованої статті наділяє позивача правом самостійно визначати предметну підсудність справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади. 
Такі справи можуть розглядатися і вирішуватися:
1) або місцевим загальним судом як адміністративним судом;
2) або окружним адміністративним судом.
Такий підхід дає особі можливість самостійно визначити, що для позивача важливіше - краща доступність суду, додаткові гарантії щодо незалежного розгляду справи, тощо.
Визначення поняття «службова особа» міститься у примітці 1 до статті 364 Кримінального кодексу України, а саме це:
- особа, яка постійно або тимчасово здійснює функції представника влади;
- особа, яка обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах, у закладах, установах чи в організаціях (залежно від форми власності) посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;
- особа, яка виконує зазначені обов’язки за спеціальним дорученням.
Систему органів виконавчої влади, відповідно статті 113 Конституції України, очолює Кабінет Міністрів України. До цієї системи належать міністерства, державні комітети та інші органи (державні департаменти, державні комісії тощо) та місцеві органи виконавчої влади – місцеві обласні, районні, у містах Києві та Севастополі – міські та районні в місті) державні адміністрації та органи, що входять до їх складу (управління, відділи та ін.), а також місцеві органи окремих міністерств, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій (Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції та деяких інших).

Також звертаю увагу, що у частині 
«Таким чином, вважаємо вимоги позивача такими, що не підлягають розгляду Веселинівським районним судом Миколаївської області, оскільки вирішення адміністративної справи в порядку адміністративного судочинства належить до юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, та в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України» представником відповідача допущено ряд юридичних помилок (відсутні терміни місцевий чи окружний суд). А в прохальній частині представник відповідача просить «Закрити провадження у адміністративній справі № № 472/384/13-а за позовом Стрільчука Михайла Степановича до начальника Веселинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Хижняка Сергія Миколайовича про визнання дій протиправними у зв’язку з тим, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства», дане прохання також суперечить чинному Законодавству, а саме наслідки порушення правил про предметну підсудність, в якому зокрема зазначено, якщо суд відкрив провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності, то він повинен передати її на розгляд належного адміністративного суду незалежно від того, на якому етапі провадження у першій інстанції виявлено порушення правил предметної підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі, не є компетентним у розгляді відповідної справи (пункт 2 частини першої статті 22 КАСУ, пункт 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

У зв’язку з викладеним, та юридично не вірно написаного Клопотання 
ПРОШУ:
В задоволенні Клопотання відмовити, а наведені вище мною зауваження взяти до уваги. Клопотання долучити до матеріалів справи, як доказ викривлення Законодавства України, яким вводять в оману суд та позивача.


14 травня 2013 р. Стрільчук М.С.