Велика Україна: від Вісли до Кавказу
Останнім часом ми отримали колосальну кількість фактів, які свідчать про тисячолітню історіюукраїнської цивілізації, у якої просто-таки вкрали не менше трьох тисяч років історії.
Погляньте на радянські (і нинішні російські) шкільні програми з давньої історії. Погляньте і переконайтеся, наскільки куцою і «обрізаною» її подавали пересічній радянській людині.
До IX століття нічого у нас не було. Жили, звісно, на українських землях якісь варвари-язичники, але тільки з приходом варягів тут була створена держава Русь.
Яка
Русь? Та, звичайно ж, Київська. Адже якщо прибрати цей епітет, вийде,
що Московський монголо-татарський улус тут начебто ніби і ні при чому. А
так - спадкоємність, Третій Рим та інше (хоча перший Рим - місто Ромен,
що на Сумщині)...
І нічого, що на території сучасної України
ще у ХІІ тис. до н.е. вже була давня Мезинська цивілізація (прообраз
виникнення Сумера / Самари / Шумеру), яка дала світові символ Бога-
Сонця свастику, зашифроване ім'я Бога - меандр, перший у світі музичний
ансамбль із кісток стародавнього чернігівського мамонта.
Не
варто звертати увагу і на найстаріший храм планети Кам'яну Могилу
(ХІІ-ІІІ тис. до н.е.), жерці якого на древній запорізькій землі
створили міф про створення світу і розробили засади релігійного
мислення, які лягли в основу всіх нині сущих світових релігій.
Скіфо-трипільська
цивілізація (VI-III тис. до н.е.) з її багатотисячними містами,
двоповерховими будинками, унікальною керамікою, приручени м конем,
придуманим плугом, пшеницею-багатозернянкою, символами хреста і
півмісяця (за 3 тис. років до християнства і 3,6 тис. років до ісламу)
теж ніби до нас начебто ні до чого. Випарувалася, чи що?..
І
взагалі, дурні були якісь ці наші предки. Жити на 40% світових обсягів
чорноземів, а потім взяти - і «змотати вудки» невідомо куди.
Точно,
не в собі були люди... У полі - пшениця. У лісах - дичина. У річках -
риба. Вишневу палицю увіткнеш у землю - насолоджуйся собі райськими
ягодами. Названими, до речі, на честь Всевишнього. В Індії його досі
звуть скіфи-арії, які емігрували з України, Вишну...
Та є одне «але»... Останні 40 тис. років на території України
не було всесвітнього потопу (тільки у Причорномор'ї). Не було тотальної
посухи. Не було тотального льодовика (як у Північній Європі та Росії).
Не було і загарбників, які повністю взяли б і вирізали всіх предків українців дочиста і оселилися б на їхньому місці.
Була, правда, спроба у масонів-більшовиків у 30-х роках ХХ ст., (які знищили, за різними даними, від 6 до 10 млн. українців), що суттєво підірвала потенціалукраїнців.
Але, слава Богу, ми ще живі - на зло нашим сусідам і владі. І будемо - завжди!
Звідси й висновок: ядро проукраїнського
етносу, незважаючи на активне розселення, починаючи з VI тис до н.е.
(див. мал.1), залишилося й продовжує жити на цій благословенній Богом
землі!
А ми є історичними
і генетичними правонаступниками цих найдавніших цивілізацій (ХІІ-ІІ
тис. до н.е.), подивившись на досягнення яких, просто «відпочивають»
цивілізації Стародавнього Єгипту (ІІІ тис. до н.е.), Китаю (ІІ тис. до
н.е.), Риму і Персії (I тис. до н.е.).
Подивіться на карту американського дослідника розселення нордичної (арійської) раси Артура Кемпа (мал.1) і карту етнічних українських земель британця Ланселота Лоусона (мал.2) і ви багато чого зрозумієте самі.
І як тут не згадати видатного українського п исьменника Антона Чехова: «Я народився у мальовничому українському місті Таганрозі...» Просто нагадаємо: зараз - це територія Ростовської області Російської Федерації. Втім, як і етнічно українське місто Сочі...
