Вишня:
Це дерево здавна є одним із символів України (так само, як,

наприклад, калина і верба). Упродовж століть воно було дже-

релом натхнення для поетів, художників, композиторів. Зга-

дати хоча б Тараса Шевченка, Лесю Українку, Маркіяна Шаш-

кевича. У нашого музичного корифея Миколи Лисенка є чу-

довий твір для фортепіано «Вишнева соната». Слухаєш

– і немовби справді бачиш весняний сад, відчуваєш

незрівнянні пахощі білосніжного вишневого квіту. А з

якою любов’ю відточений образ вишні в українській

народній творчості! Та сьогодні мову поведемо про ін-

ше. Бо ж ця красуня з родини розових не тільки тішить

нам серце й душу, а ще й береже здоров’я

КУЛЬТИВУВАТИвишню звичайну (Cerasus vulgaris) нашіпращури почали в XI (деякі

вчені вважають, що у IX-X)столітті. Походить же, найімо-вірніше, з Балканського пі-

вострова. Ще у IV столітті до Р. Х. церазус описав видатний грецький учений-енциклопедист Теофраст. Він же першим(принаймні в Європі) подав«вишневі» лікарські рецепти.Цікаво, що вони практично такі ж, як ті, котрими й досі

послуговується народна медицина.Сьогодні у світі відомо понад 600 сортів вишні. В Україні їх теж чимало, а видів чотири,найпоширеніші два – звичайна та степова, їх вирощують як плодову культуру. Залежно від сорту плоди-кістянки (іноді їх

неправильно називають ягодами) містять 6,5-21,5 г% вуглеводів (головним чином глюкози), в середньому 0,8 г%білків, 85,5 г% води, 1,3 г%вільних органічних кислот, 0,5г% харчових волокон, 256мг% калію, 1,4 мг% заліза,чимало фосфору, кальцію, магнію, сірки, міді, цинку, дубильних речовин, пігментів.Водорозчинних вітамінів у ви-

шні не менше, ніж у гранаті.Пігмент – антоціан – відзначається добрим засвоєнням,

бо міститься в усьому м’якуші плода, а не в шкуринці (як,наприклад, у ягід смородини).Багато у плодах кумарину –речовини, яка знижує зсідання крові. Ця особливість дає змогу застосовувати вишню для профілактики ускладнень ате-

росклерозу артерій, а вдале поєднання вітамінів С, В 2

, В6,заліза, магнію, кобальту, пігментів – для відвернення і лікування недокрів’я. Аскорбінова кислота в комплексі з Р-вітаміноактивними дубильними речовинами та пігментами тонізують, зміцнюють кровоносні капіляри, знижують підвищений артеріальний тиск,збільшують стійкість організму,зокрема до дії проникної ра-

діації. Плоди вишневих дерев, котрі ростуть у вологих прохолодних районах (в Україні це Полісся), за вмістом вітаміну С не поступаються яблукам, а за вмістом комплексу речовин із Р-вітаміноактивними властивостями мало в чому по-

ступаються чорній смородині.Як і інші кісточкові плодові культури, вишня містить біо-

логічно активний ціаногенний глікозид – амигдалін, тому споживання її знижує частоту і зменшує силу серцевого бо-лю, допомагає лікувати деякі шлункові та нервові недуги.Народні цілителі вважали, щовишневий сік із молоком ко-

рисний при захворюваннях суглобів (артритах), а відвар вишневого листя в молоці –

при жовтяниці (іктерус) інфекційного походження.Взагалі, всі частини рослини

мають чималий набір фізіологічно активних речовин у кількостях, що справляють лікувальну дію. Листки містять лимонну кислоту, дубильні речовини, кверцетин, кумарин,камедин і амигдалін; корадубильні речовини, лимоннукислоту, глікозиди (фускоф-лобафен, руброфлобафен),барвники.Тепер про власне фарма-

кологічні властивості й використання. Плодоніжки мають сечогінні та в’яжучі

властивості, їх застосовують при нирковокам’яній хворобі, запаленнях сугло-

бів, при набряках і проносах.Плоди, крім зазначеного вище,виявляють відхаркувальну,послаблювальну, діуретичну й антисептичну дії,поліпшують апетит і травлення, гамують спрагу пригарячці. Водні настої плодів справляють заспокійливу іпротисудомну дії. Свіжі або у вигляді настоїв плоди застосовують при запаленні дихальних шляхів, для зменшення бродіння в кишківнику, як загальнозміцнювальний засіб при анемії та послаблювальний при запорах. У медицині відомий сироп із вишень (Siripus Cerasi), який додають до різних ліків для поліпшення їхнього

смаку. Свіжозаморожена, а також сушена вишня, варення з неї (правильно приготоване і збережене) мають багато корисних якостей свіжої. Відвар молодих пагонів уживають при діареї, хронічних колітах і в комплексному лікуванні атонії

кишківнику. Спиртову настоянку або водний екстракт коріння застосовують для ліку-

вання виразки шлунка. При зовнішніх кровотечах (ушкод-ження шкіри та слизових оболонок, носові кровотечі) прикладають свіже потовчене листя або тампони з нього.Ось два старовинні рецепти.Настій (чайна ложка сухих подрібнених плодоніжок на 200мл окропу) вживати по столовій ложці 3-4 рази на день;

відвар (30 г сухих подрібнених плодоніжок на 0,5 л окропу),до якого додають півсклянки вишневого або малинового соку, випивають за день при подагрі, що супроводиться уратурією. Як уже сказано, відомо дуже багато сортів. І, як на мене,

найкращий – вишня київська(вона ж вишня українська).Плоди її солодкі, з густим со-

ком, найліпше придатні для варення, а також приготування в зацукреному вигляді, наливки, сиропу; саме з цього сорту роблять знамениті цукерки «Вишня вшоколаді». Сорт було привезено до Києва з Візантії десь в XI-XII столітті, а у XIII він потрапив у Володимир-на-Клязьмі, де отримав іншу назву – «володимирка»,під якою («владімірка») і досі знаний у нечорноземній смузієвропейської Росії.А на закінчення – ще один рецепт, але вже не медичний,а кулінарний: варення сухе київське. Треба зварити з вишні цього сорту звичайне варення – ретельно, щоби плоди зберегли форму. Злити сироп і кілька годин вишні витримати на решеті, щоб сироп остаточно стік і підсох. Після цього плоди збризнути спиртом або горілкою (20 мл на 1кг варення), обкачати в цукровій пудрі і злегка підсушити у слабко нагрітій або трохи

прочиненій духовці. Сухе варення зберігають у дерев’яних чи луб’яних коробках, кошиках чи скриньках, викладених  усередині папером. Воно має приємний, неприторний смак і є чудовою заміною цукерок для дітей.

Коли на помідорах робляться кучері:

СЕРЕД ЛІТА, коли цвітуть та зав’язуються помідори, листя на деяких рослинах починає скру-

чуватися. Таке явище можна спостерігати найчастіше там,де було внесено надміру азотних

добрив. Від них у рослини надто відростає зелена маса, яка сама себе затіняє, що також спричиняє кучерявість помідорного листя.Таку ситуацію можна виправити, поліпшивши освітлення рослин при одночасному внесенні додаткових калійних добрив. Треба брати не калійну сіль чи хлористий калій, які містять хлор, а сульфат калію.Якщо помідорне листя від-

ростає вузькими пластинами і закручується по спіралі, то рослинам бракує цинку. За такого

стану рослини стають пригнічені,бо вони живляться через бокові не дуже розвинені корені, а головний відмирає. Ця проблема вирішується внесенням оптимальних доз мікроелементів, се-

ред яких цинк має бути основною складовою. Добре реагують рослини за такої нестачі добрив

на підживлення деревним попелом

Перецю відіграє досить значну роль у харчуванні українців, та й не тільки їх. Перець

– серед улюблених овочів. А ось при його вирощуванні господарі часто нарікають на опа-

дання зав’язі. Відомо, що ця культура надзвичайно вимоглива до світла – їй необхідне інтен-

сивне сонячне освітлення відпояви сходів і до кінця вегетації.Недостатня освітленість у розсадний період може стати надалі однією з причин опадання зав’язі. У процесі вегетації перець потребує багато води, та водночасне терпить і надлишку. При її нестачі в ґрунті частина бутонів і зав’язі опадає, врожай знижується. Якщо ж її надлишок, коренева система «задихається»через що припиняється ріст і розвиток.Перець дуже вимогливий і до

вологості повітря. Оптимальний показник для нього – 60-70%.Вища чи нижча вологість, що

супроводжується підвищеною температурою, також спричиняє опадання квіток ізав’язі. Якщо

перець вирощується в теплиці,то із зайвою вологістю борються шляхом провітрювання. За надто сухого повітря можна розбризкати воду з допомогою обприскувача або ж полити ґрунт і

прилеглі доріжки з лійки.Взагалі перець вередун ще той: вимагає й родючого ґрунту оптимальної для себе структури.Добре росте і плодоносить на легких, багатих гумусом ділян-

ках, що містять поживні речовини в легкодоступній формі.Підбиваємо підсумки: сонце,волога та розпушений ґрунт є запорукою хорошого врожаю перцю.Водночас не варто забувати

про своєчасні підживлення. Найважливіша роль – в азоту. За його нестачі ріст уповільнюється.

Втім, надлишок азоту теж не бажаний: буйна вегетативна маса– на шкоду утворенню та до-

стиганню плодів. Фосфор сприятливо впливає на розвиток ко-реневої системи, прискорює ут-

ворення зав’язі та плодів. Калій підвищує холодостійкість рослини і також пришвидшує дозрівання.Упродовж вегетації рослини необхідно підживлювати двічі на місяць, за можливості чергуючимінеральні й органічні добрива.В мінеральну поживу включають аміачну селітру або сечовину(15-20 г на 10 л води), суперфосфат подвійний (40-50 г), сульфат калію (20-30 г). Всі названі мінеральні добрива можна замінювати комплексними, наприклад,азофоскою – 30-50 г на 10 лводи. Через два тижні корисно дати розчин органіки (коров’як1:8, пташиний послід 1:15). У подальшому органічні і мінеральні добрива чергують через тиждень.

За перших ознак на плодах верхівкової гнилі виручить позакореневе підживлення каль-

цієвою селітрою (20 г на 10 лводи). Її застосовують двічі з тижневою перервою. Такий же

розчин вносять під корінь після поливу (1-2 лна рослину). За відсутності кальцієвої селітри

(на жаль, вона рідко буває в продажу) для позакореневого підживлення можна використо-

вувати 0,3-0,4%-ний розчин хлористого кальцію, який продається в аптеці без рецепта. Мож-

на також полити грядки сус-пензією крейди – по склянці на рослину (для цього розмі-

шують одну-дві ложки порошку крейди в одному літрі води).Запобігає опаданню зав’язі і

такий агротехнічний прийом, як регулярне проведення примусового запилення методом стру-

шування рослин в першій половині дня.

Бурян березка: 

ОДНЕз «почесних» місць серед бур’янів посідає березка,вона ж повійка, оплітка. Її особ-

ливістю є те, що коріння може заглиблюватися... до 6 метрів.При цьому одна рослина здатна

дати майже десять тисяч насінин.Як відомо, березка надзвичайно живуча: зріжеш сапою

надземну частину, а з коріння відростає безліч молодих пагонів. Отож боротися з цим зліс-

ним шкідником (так милозвучно кимось названим) сапою чи культиватором – марна справа.

Для боротьби з ним застосовують гербіциди на основі гліфосату – раундап, ураган, тор-

надо. Ці препарати не справляють токсичної дії через ґрунт.Після їх застосування можна

сіяти будь-яку овочеву культуру.Та навіть вдаючись до таких сильнодіючих засобів, позбутисяберезки за один рік неможливо.Щоб остаточно вивести її, потрібно не менше чотирьох років.А от будяки й осот можна знищити названими вище препаратами за один сезон. Щоправда,засмічену ними ділянку дове-деться обробити кілька разів.

Коли зібрано агрус та смородину?

ВІДРАЗУпісля збирання ягід аґрусу та смородини на кущах починається процес закладання

плодових бруньок для наступного врожаю. Тому кущам необхідно приділити належну увагу.

Це займе не так і багато часу та сил – за посушливої погоди слід кілька разів вчасно полити

та видалити бур’яни в пристов-буровому крузі. Якщо приріст слабкий, кущі підживлюємо по-

вним мінеральним добривом(столова ложка на відро води).Не варто забувати й про сад-

жанці, вирощені з відсадків та живців. Відсадки, на яких відростають прямостоячі пагони,

підгортають землею, а краще– перегноєм. Рослини із живців підживлюють рідкими мінеральними добривами або коров’яком.Якщо ягідні кущі вражені хворобами чи потерпають од засилля шкідників, добре обробити їх настоєм гірчиці (склянка порошку на відро води), попелу(півлітрова банка на відро води)чи настоєм бадилля помідорів(піввідра сировини на відро води). Настої витримують 2-3 доби,проціджують, доливають до 10літрів і обприскують кущі.При ураженні борошнистоюросою ефективніше застосуватисистемні фунгіциди – топаз,

скор або хорус.

Визначення кислотності грунту:

Для визначення кислотності ґрунту потрібно взяти його зразки з різних місць ділянки, перемішати і, доливаючи воду,замісити рідку кашу. Зануривши в неї лакмусовий папір (смужки

завдовжки до 10 см), слід по-чекати, поки індикатор добре зволожиться. Водночас він за-

барвиться у... який же колір?За слабо лужної реакції ґрунту папір стане рожевий, за лужної

(солонцюватий ґрунт) – якраво-червоний, а за кислої колір не зміниться.

Точність роботи такого саморобного лакмусового паперу можна перевірити на рідинах,

які мають постійну реакцію рН.Так, дощова вода має показник6 (слабокисла), дистильована

– 6,9 (близька до нейтральної),водопровідна – 7,5 (нейтральна), кров – 7,4.

Кислотність ґрунту літньої пори дуже просто можна визначити з допомогою листя смородини чи вишні. Треба взятикілька листочків чорної смородини або вишні і залити склянкою окропу. Після охолодження в «компот» покладіть грудочку землі. Якщо вода почервоніє– ґрунт кислий, посиніє –слабокислий, а якщо стане зелена – нейтральний.

Бердиш Богдана: поляки в глухій обороні...

Бердиш Богдана: поляки в глухій обороні... У нас склалося враження, що є чимало зовнішніх та внутрішніх сил, які зацікавленні у приховуванні від нас нашої ж історії. Адже, це є важливим елементом патріотичного виховання... Майже всі символічні речі теж опинилися за кордоном. І доступу до них в українців або зовсім немає, або обмежено... Ми спробували виготовити кілька точних копій легендарного бердиша Богдана Хмельницького і подарувати їх головним музеям різних регіонів. Ага... Журналістам часопису "Музеї України" довелося докласти чимало зусиль, аби дістати кольорові фото бердиша. Нині ми знайшли збройових майстрів, готових виготовити сокиру, розпочали збір коштів, аби подарувати символ якомусь державному музею. Майстри попросили дістати більш детальні фотографії. Журнал направив листа до Національного музею у Кракові з щирим проханням надіслати фото. Маючи цифровий апарат і електронну пошту, зробити це елементарно. Ми розуміємо, що музей то солідний заклад, але і редактор єдиного музейного часопису дружньої країни особисто пише туди не щодня... І справа не рядова... Отримуємо відписку з конкретними цінами за послуги з фотографування... Зрозуміло, ринкові відносини, але... Чомусь згадуються наші щирі люди в музеях, які завжди радо йдуть на зустріч закордонним колегам. Відстали ми мабуть від Європи... Кілька тижнів тому нам писав один чоловік, що збирався до Кракова. Обіцяв зайти, сфотографувати. Більше не пише.  Бердиш не виставлено в експозиції, а знаходиться десь у запасниках. Відповідно, за його пошук і дозвіл на фотографування теж запросили гарні гроші... Може просто відмахнулися від відвідувача з відсталої України... Якщо хтось з українців, що мешкає, чи часто буває у Кракові, зможе оплатити послуги музею і дістати детальні фотографії бердиша, переславши їх на адресу редакції, будемо вдячні!  Може справа у цих рядках на сокирі - "Подъ Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ а ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ...” "Залишилися у Кракові і сліди визвольного повстання Богдана-Хмельницького. Загалом зауважимо, що Краківські музеї, зокрема Національний музей по вул. 3 травня (3 Maja, http://www.muzeum.krakow.pl/), 1, володіють багатими фондами, в яких поміж іншим зберігається багато цінних артефактів української історії. Але наразі йдеться про події 8 листопада (за старим стилем) 1648 року, коли в день святого Михаїла, Богдану Хмельницькому під Замостям було піднесено бердиш - бойову холодну зброю. З одного боку на бердиші наявне зображення архистратига Михаїла, а з другого - напис: "Подъ Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ а ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ...” Нарізі цей бердиш зберігається в фондах Краківського національного музею і має інвентарний номер MNK V-3309. Довжина держака 80,5 см, довжина леза- 34,5 см. Метал пофарбовано у червоний колір. Нажаль наразі, він не доступний для огляду, але можливо під впливом інтересу до нього зокрема з боку наших земляків ситуація зміниться? (докладніше див.http://www.novasich.org.ua/index.php?go=Page&id=1380). Бердиш Хмельницького з національного музею у Кракові, нажаль поки що не доступний для огляду (за http://www.museum-ukraine.org.ua) Тут же в Кракові в архівах зберігається багато історичних документів. Що стосуються України часів Речи-Посполитої". Це фрагмент матеріалу Івана Парнікози http://h.ua/story/344503/ на Хай Веї. Будь-яке наше розслідування знакових символів української історії ефектно блокується. Хоч в Росії, хоч нині у Польщі! А ми для них відкриваємо жахливі сторінки "Катинської справи", утримуючи власним коштом і ентузіазмом дослідження злочинів НКВД СССР в Козельщині, Путивлі, Старобільську. Чесно кажучи, на таких "взаємовигідних" умовах дружити зовсім не хочеться... Що, важко зробити кілька фото і вислати точні розміри експоната із запасників? І чому такий унікальний бердиш не виставити для огляду? Вже як у Москві, чесне слово! Треба скандал починати? А ми можемо! Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України",

Рагулі чи бидло!

«Бидло, завжди, залишиться іншим» - закон, який не підлягає діалектичним міркуванням. Часто зустрічаючи, некультурну, мало-симпатичну людину, ми називаємо його - бидлом. Називаємо, не вникаючи в суть поняття, а ким же є дана людина, чим живе, дихає, як проводить дозвілля, де працює?! Багато жителів Східної, Центральної та Південної України, навіть не здогадуються, що особливий підвид «бидла», із Західної України, називається Рагулі. Не чули? Здивовані? А давайте докладніше. Коротка довідка. Рагуль (рогуль, мн. Рагулі, дружин. Рагулька, рагуліха, дет. Рагуля) - Некультурний, примітивний, тупий чоловік, селюк. Слово використовується в західних областях України, в російській і українській мовах як лайка. Слово «рагуль» зустрічається в текстах сучасних українських письменників Любко Дереша і Юрія Андруховича. У російській мові рагуль (або ріг) також використовується як зневажливе і образливе прізвисько західних українців. У цьому значенні вживається з 1970-х років у російській мові (спочатку у Львові, потім на всій Західній Україні) замість маловживаних хохол, в інших регіонах України маловідомим. Останнім часом є тенденція частіше вживати слово рагуль в російській мові в першому значенні, як і в українському, тобто безвідносно національності. Від слова «рагуль» відбулися терміни рагулізм, рагульство - дурість, примітивність, щось абсурдне. Отже, рагулі, живуть на Західній Україні і розмовляють українською мовою. Бидло - Це слово польського походження, означає "робоча худоба". У застосуванні до людей означає безвольне і покірне стадо, раби. Раніше словом "бидло" поміщики називали селян. Бидло це не лексикон і не манера поведінки в суспільстві. Бидло це система цінностей. Для бидла важливо щоб хтось зверху ним командував, а бидло повністю і покірно виконувало ці команди.Бидло заперечує особистість у всіх її проявах. І перш за все такі риси як свобода, власність і гідність. Насамперед, заперечується свобода.Найстрашніше для бидла це позбутися свого господаря, і отримати свободу.Тому що бидло не може жити в умовах свободи, воно не може заробляти самостійно, воно боїться брати на себе відповідальність за власне життя, зате прагнути перекласти її на господаря. Бидлом можна назвати будь-якого найманого робітника, який заперечує ліберальні цінності. При цьому його соціальний статус, виховання, освіту, рівень доходів та інше, значення не мають.  Наприклад: У мене на роботі на складі "бидло" отримує 40 $. Отже , бидло, переважно, живе на Сході України і розмовляє російською мовою. 1 . Ставлення до алкоголю. Рагулі - п'ють рідко, в основному по святах. Бидло - не п'є, в основному, коли скінчилися гроші. 2.Досуг. Рагулі - Їсти смачно, попрацювати на городі, піти до церкви в неділю, піти в ГОСТІ до кума. Бидло - забухати, набити кому-небудь «фейс», покурити «дурі», похмелитися в неділю. 3 . Сім'я. Рагулі - одружуються рано, дітей більше 2, дружина - домробітниця. Бидло - одружуються по зальоту, дітей, залежить від того, витягнув чи ні, дружина - дімробітниця, собутильниця і груша. 4.Секс. Рагулі - класичний секс. Епіляція не прийнятна, експерименти практикуються рідко. Презервативи традиційно не сприймають. Бидло - секс по «синьки!» Епіляція не прийнятна, експерименти теж.Головне, щоб «мужик» отримав задоволення. На презервативи немає грошей. 5 . Робота. Рагулі - натуральне господарство, «заробітчани». Бидло - шахтарі і працівники підприємств олігархів. Безробітні, що живуть на посібники з безробіття, гоп стопщіки. 6. Одяг і стиль. Рагулі - одягнені, як середньостатистичні європейські бомжі. Не надають значення, як виглядають на роботі, зате до церкви надягають найкращі речі. Під пахвами НЕ голять, в паху, тим більше, що таке манікюр знають з розповідей «заробітчан» побували в Європі. Бидло - одягнені, як середньостатистичні російські бомжі. Воліють виглядати «хреново», в основному гроші йдуть на «бухло». З одягу воліють спортивний стиль «неоригінальних» спортивних марок: «Адідас», «Пума», «Рібок». Під пахвами НЕ голять, в паху, тим більше, що таке манікюр знають з телевізора. 7. Релігія. Рагулі - дуже побожні. По неділях відвідують церкву, всією родиною. Будинки мають багато ікон. Церковні свята - святе, привід не працювати, навіть на городі. Бидло - бог - пляшка, в основному з горілкою. Церковні свята, а що це???? Звичайно ж, привід «напитися» і влаштувати п'яний дебош з приводом до міліції. 8. Музика. Рагулі - слухають різну музику, але особливо віддають перевагу народній, за типом «Червона Рута». Улюблений виконавець Руслана, Василь Зінкевич, Володимир Івасюк. Бидло - шансон і попса. Бидланам особливо дорогий Михайло Круг. Останнім часом набирає рух бидло-ріпа, за типом репера Сяви. 9. Їжа. Рагулі - улюблена їжа: борщ, вареники, крученики, хліб печуть самі. Основа маси страв - сало. Бидло - улюблена їжа - закуска: ковбаса, пельмені, сир, огірки солоні, під пиво - насіння. 10. Ставлення до Сусідам. Рагулі   - озлоблені «націоналісти», які не люблять всіх, хто хоч раз зазіхали на Незалежність України. Особливо, не люблять поляків, які довгі століття нещадно їх експлуатували.Живлять ненависть до Жителям Східної України. «Люблячи», називають жителями Даунбасса. Бидло - озлоблені «алконафти», які не люблять усіх, хто хоч раз не давав бухати. Люблять Росію, зате, що президент Росії, обіцяє при приєднання Східної України до Росії, видавати підвищені посібники, а це значить більше купленої та випитої горілки. Жителів Західної України, вважають утриманцями і Бендерівці. «Люблячи», називають жителями Бендерштата. 11. Мова. Рагулі   - український з елементами польського та угорського. Бидло - російська з елементами російського мату. Вірніше, мату з елементами російської. Висновок.   Попри певну схожість зовнішнього вигляду: неохайність, повне відсутності смаку і стилю, надмірне обжерливість, примітивне мислення, не бачачи, далі вибудуваних рамок, некультурність, і нарочите небажання досягти високих життєвих досягнень. Бидло і рагулі, суттєво і кон'юнктурно відрізняються, не тільки мовою, якою розмовляють.    Глобальне відмінність у сприйнятті культури вживання алкоголю і відносини до заробітку. Якщо рагуль, як сорока всі тягне в будинок, працюючи по «закордонах», бидло все тягне з дому, аби випити. Володіючи працьовитою натурою, рагуль, при повній відсутності інтелектуальних пізнань, примудряється заробити на будинок або квартиру. Бидло, на квартиру не заробляє, вона дістається в спадщину чи дістається за рознарядкою заводу або шахти. Тому випивка, бешкети, випадкові сексуальні зв'язки (зазвичай при розпиванні алкоголю), і посиденьки з друзями стають основним сенсом життя. Мета життя будь-якого «малозначимого» Рагуля - сім'я, дім і заробіток, вигідно відрізняються від цілей життя самого «успішного» бидлана.  Безпритульників, на Західній Україні в рази менше, ніж на Східній. Автор: Адріан Яланськи

Росія не має жодного відношення до Хрещення Русі. Вона лише вкрала нашу історичну назву

[ 2013-07-19 01:03:55 ]

Народний депутат Верховної Ради від партії «Свобода» Андрій Іллєнко зазначає, що сучасна Росії не має ніякого відношення до Русі. Про це він заявив, коментуючи майбутнє святкування 1025-річчя Хрещення Русі.

«Хотілося б нагадати, а якщо вони не знали, повідомити представникам московської влади, що коли в Києві було хрещення Русі, ніякої Москви ще в проекті не було і ця імперська пиха трохи неактуальна. Сучасна Росія до Русі має таке ж відношення як сучасна Румунія до Римської імперії », - сказав Іллєнко.

Він зазначив, що Руссю завжди була Україна. «Лише під час правління Петра I Московська держава стали називати Росією, по суті, вкравши нашу давню історичну назву. А Московська держава вела свою традицію не від хрещення Русі, а від монголо-татарської Золотої орди», - сказав Іллєнко.

За його словами, в день хрещення Русі «Свобода» розповість про це гостям з Росії, «щоб вони відчепилися від нас зі своїми імперськими спробами втягнути Україну в якийсь вигаданий «Російський світ». «Парадокс, але про нього говорять як раз ті, хтовесь час Русь нищили, тому що Русь і Ординське держава з центром у Кремлі завжди були жорстокими ворогами. Так що ми зробимо їм такий історичний екскурс», - сказав Іллєнко.

Він повідомив, що в день хрещення Русі «Свобода» проводитиме свої заходи і показувати, що «в Києві не раді візитам Путіна і Гундяєва, які їх роблять заради втягування України в новий Радянський союз, який сьогодні називається Митним».

Волинська трагедія: 148 депутатів, фактично, визнали територіальні претензії Польщі, – Левко Лук’яненко

[ 2013-07-19 01:08:29 ]

Звернення 148 депутатів Верховної Ради до польського Сейму щодо визнання вояків УПА злочинцями – це зрада національних інтересів України і замах на територіальну цілісність держави. Про це сказав видатний політичний і громадський діяч, колишній політв’язень, Герой України Левко Лук’яненко.

«Акція, яку вчинили ці 148 депутатів, – це зрада українських національних інтересів, тому що вони виступили на підтримку закордонної групи громадян, котрі безпідставно звинувачують Українську Повстанську Армію у геноциді поляків. До того ж, коли говорити про геноцид, то у даному випадку жодних підстав для цього немає. 

Крім того, варто пам’ятати, що Волинські події були спровоковані й самими поляками, а саме Армією Крайовою, яка виконувала вказівки Лондонського уряду звільнити Волинь від українців. Відтак УПА-Північ, яку очолював Дмитро Клячківський, на псевдо Клим Савур, був змушений розгорнути широкий опір проти поляків», – зазначив Левко Григорович. 

За словами Лук’яненка, хоча й питання виносилося на обговорення у Сеймі, але більшістю депутатів не було підтримане і таким чином Польща не називає УПА такою організацією, яка здійснювала геноцид.

«Водночас у Польщі доволі поширене таке критичне ставлення до України. І хоча парламент не підтримав заяву про те, що Волинська трагедія – це геноцид, все ж антиукраїнські ідеї в країні поширюються. Тому, коли група українських депутатів зі 148 осіб виступає із закликами визнати УПА силою, яка здійснила геноцид, то це є не що інше, як зрада України. Злочин УПА полягає лише у тому, що вона боролася за незалежність України, а боротьба за незалежність України не може бути злочином», – сказав Лук’яненко.

Йдеться не лише про якісь політичні заяви, а й про територіальні зазіхання, вважає політик.

«Суть справи полягає у тому, що поляки, нехай і не всі, вважають Волинь своєю землею, називаючи Східними кресами. Водночас історична істина полягає в тому, що Волинь – етнічна територія України. Відповідно до міжнародного права, народ, який опинився під окупацією іншої держави, має право взяти у руки зброю і боротися проти окупації. По-друге, факт окупації не поперетворює цю територію на власність окупанта не залежно від часу, тобто чи сталося недавно, а чи давно.

Отже, Волинь - українська етнічна територія, і українці-волиняни мали право взяти зброю та боротися проти окупантів за свою незалежність. Натомість наші 148 депутатів, підтримуючи ту частину польських шовіністів, які вважають, що Волинь – це польська територія, фактично визнали претензії поляків, а це вже замах на цілісність української території», – з